For faster navigation, this Iframe is preloading the Wikiwand page for Заклинський Ростислав Романович.

Заклинський Ростислав Романович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Заклинський Ростислав Романович
Народився20 жовтня 1887(1887-10-20)
Станиславів (нині: Івано-Франківськ)
Помер18 вересня 1974(1974-09-18) (86 років)
Львів
Країна Австро-Угорщина
 ЗУНР
Діяльністьписьменник
Посададиректор музеюd
ПартіяУкраїнська Радикальна Партія (1908-1918)
КП(б)У (1921-?)
Брати, сестриЗаклинський Богдан Романович

Заклинський Ростислав Романович (псевдоніми і криптоніми: Славко, Закл., Рост., Ром., З. Я., В'юн, Славко З., Юн В., Р. З., Н. Н.; *20 жовтня 1887, Станиславів (нині Івано-Франківськ) — †18 вересня 1974, Львів) — український історик, письменник, редактор, педагог, фольклорист, музеєзнавець, доктор права (1918)

Син Романа Гнатовича, брат Богдана Романовича та Корнила Романовича Заклинських.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Закінчив Станиславівську гімназію. Навчався на юридичному факультеті Празького, Львівського університетів, закінчив юридичний факультет Віденського університету (1913), географічний факультет Самаркандського учительського інституту (1941).

1907 — адміністратор літературно-наукового місячника «На просвіті», 1909 — співробітник «Зірки», видання, призначеного для таємних гуртків молоді Станіслава. З 1910 працював у редакції газети «Громадський голос» (Львів), згодом — у бібліотеці НТШ. 19131918 редагував журнал «Шляхи». 1918 працював у адвокатській канцелярії Л. Бачинського у м. Станіслав. 1919 очолював друкований орган Української радикальної партії газету «Народ», 1920 — газету «Галицький комуніст». 19211926 (за іншими джерелами до 1924) — викладач Кам'янець-Подільського інституту народної освіти. 19241929 (за іншими джерелами — 19261933) — викладач у Київському сільськогосподарському та художньому інститутах. Був директором Історичного музею у Києві. 19301933 — редактор видавництва літератури і мистецтва, с.н.с. Інституту Тараса Шевченка у Харкові, водночас — директор музею Т. Г. Шевченка при Інституті.

31 серпня 1933 за безпідставними звинуваченнями звільнений з роботи, без суду і слідства висланий до Сибіру, згодом — до Карелії, Середньої Азії. Брав участь у будівництві Біломорканалу.

19481951 вчителював у Долішньо-Петранецькій семирічній школі на Станіславщині, керував Цитульською початковою школою на Львівщині. З 1960-х жив і працював у Малих Кривчичах Львівської області.

Учасник таємних молодіжних гуртків драгоманівського напрямку. Входив до УРП (19081918), член її головної управи. Брав участь у роботі управи товариства «Українська молодіж» у Станіславі, заарештовувався та ув'язнювався за участь у боротьбі за український інститут у Львові (1910).

До 1 листопада 1918 перебував у лавах Легіону Українського Січового Стрілецтва, співробітник «Пресової квартири УСС», її власний воєнний кореспондент. Згодом належав до УГА. 1920 у складі Червоної Української Галицької армії воював проти поляків, 1921 вступив до КП(б)У. Належав до літературного об'єднання «Західна Україна».

Присуджено ступінь доктора права Ягелонським університетом у Кракові (1918).

Автор статей про творчість Ю. Федьковича, Лесі Українки, Марка Черемшини, М. Бажана. Упорядник архіву родини Заклинських.

1950-ті записував фольклор, переважно пісенні форми.

Твори

[ред. | ред. код]
  • Світогляд Івана Франка. — Львів, 1916;
  • Іван Франко як публіцист. — Львів, 1918;
  • Громадсько-політичний рух в Галичині й Іван Франко // Іван Франко. — К., 1926;
  • Іван Семанюк (Марко Черемшина) // Західна Україна. — 1927. — № 1;
  • Марко Черемшина // Життя і революція. — 1927. — № 9;
  • Передмова до кн.: Атаманюк В. (Яблуненко). Над Дністром. — К., 1927;
  • Осип Юрій Федькович. — К., 1929;
  • Перша повість Івана Франка. — К., 1932.

Джерела та література

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]
  • ЗАКЛИНСЬКИЙ Ростислав Романович[недоступне посилання з липня 2019]
{{bottomLinkPreText}} {{bottomLinkText}}
Заклинський Ростислав Романович
Listen to this article

This browser is not supported by Wikiwand :(
Wikiwand requires a browser with modern capabilities in order to provide you with the best reading experience.
Please download and use one of the following browsers:

This article was just edited, click to reload
This article has been deleted on Wikipedia (Why?)

Back to homepage

Please click Add in the dialog above
Please click Allow in the top-left corner,
then click Install Now in the dialog
Please click Open in the download dialog,
then click Install
Please click the "Downloads" icon in the Safari toolbar, open the first download in the list,
then click Install
{{::$root.activation.text}}

Install Wikiwand

Install on Chrome Install on Firefox
Don't forget to rate us

Tell your friends about Wikiwand!

Gmail Facebook Twitter Link

Enjoying Wikiwand?

Tell your friends and spread the love:
Share on Gmail Share on Facebook Share on Twitter Share on Buffer

Our magic isn't perfect

You can help our automatic cover photo selection by reporting an unsuitable photo.

This photo is visually disturbing This photo is not a good choice

Thank you for helping!


Your input will affect cover photo selection, along with input from other users.

X

Get ready for Wikiwand 2.0 🎉! the new version arrives on September 1st! Don't want to wait?