Рослини-паразити — екологічна група покритонасінних рослин (Magnoliophyta), які отримують поживні речовини безпосередньо з тканин інших рослин. Зв'язок з рослиною-господарем паразит здійснює через гаусторії, що утворюються в результаті перетворення зародкового кореня або, в окремих випадках, тканин стебла^[1]. В даний час відомо близько 4100 видів рослин-паразитів, що відносяться до 19 родин^[2].

Рослини-паразити можуть бути класифіковані в такий спосіб:

• 1a. Облігатні паразити — паразити, нездатні існувати без донора.
• 1b. Факультативні паразити — паразити, здатні існувати без донора.
• 2a. Стеблові паразити — паразити, у яких формування гаусторій відбувається з тканин стебла.
• 2b. Кореневі паразити — паразити, у яких формування гаусторій відбувається з тканин кореня.

• 3a. Голопаразити — рослини, які повністю паразитують на інших рослинах і фактично не мають хлорофілу.
• 3b. Напівпаразити — паразитуючі рослини, які також певною мірою здійснюють фотосинтез. Напівпаразити можуть отримувати від донора лише воду і мінеральні речовини. Також можуть отримувати від нього і частину органічних речовин.

Для напівпаразитів до одного виду може бути застосовано по одному елементу з трьох множин термінів, наприклад:

• Nuytsia floribunda (західно-австралійське різдвяне дерево) — це облігатний кореневий напівпаразит.
• Погремок (наприклад погремок малий) — це факультативний кореневий напівпаразит.
• Омела — це облігатний стебловий напівпаразит.

Голопаразити завжди є облігатними, таким чином потрібні тільки два терміни, наприклад:

• Березки — це стеблеві голопаразити.
• Hydnora spp. є кореневими голопаразитами.

Представники родини рафлезієвих (близько 30 видів) паразитують на рослинах з роду Tetrastigma родини Виноградових. Паразит майже цілком знаходиться в корені або стеблі рослини-господаря: зовні розташовуються тільки квітки. Найвідоміший представник — рафлезія Арнольда, яка характеризуються дуже великими квітками (до метра в діаметрі).

В Україні досить часто на гілках тополі та інших дерев поселяється рослина омела — сильно розгалужений багаторічний чагарник. Ця рослина здатна до фотосинтезу, але воду та інші мінеральні речовини вона отримує через гаусторії, проникаючи в ксилему дерева-господаря.

Представники родини заразихових позбавлені хлорофілу й існують цілком за рахунок рослини-господаря, на якому ростуть. Широко відомі представники роду Петрів хрест. Його м'ясисті безбарвні стебла з односторонньою китицею малиново-червоних квітів з'являються в російських лісах напровесні. Корінь, що знаходиться в ґрунті, галузиться і утворює хрестоподібні з'єднання, від яких і походить назва рослини.

Паразитаксус — ендемік острова Нова Каледонія, єдиний паразит серед хвойних^[3].

• Digital Atlas of Cuscuta (Convolvulaceae)
• The Parasitic Plant Connection
• The Strange and Wonderful Myco-heterotrophs
• Parasitic Flowering Plants
• The Mistletoe Center
• Parasitic Plants Biology Study Guide
• Nickrent, Daniel L. 2002. Parasitic plants of the world.
• Calladine, Ainsley and Pate, John S. 2000. Haustorial structure and functioning of the root hemiparastic tree Nuytsia floribunda (Labill. ) R.Br. and water relationships with its hosts. Annals of Botany 85: 723—731.
• Milius, Susan. 2000. Botany under the mistletoe: Twisters, spitters, and other flowery thoughts for romantic moments. Science News 158: 411.
• Hibberd, Julian M. and Jeschke, W. Dieter. 2001. Solute flux into parasitic plants. Journal of Experimental Botany 52: 2043—2049.