Ромодановський Григорій Григорович
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
| Ромодановський Григорій Григорович | |
|---|---|
 | |
| Народився | Москва |
| Помер | 25 травня 1682 Москва, Московське царство |
| Країна | Московське царство |
| Діяльність | дипломат, військовослужбовець |
| Учасник | Російсько-польська війна, Російсько-турецька війна і Повстання Степана Разіна |
| Військове звання | генерал, бояри і воєвода |
| Рід | Romodanovsky familyd |
| Батько | Grigory Romodanovskyd |
| Брати, сестри | Q4397607?, Q4397616?, Q4397609? і Q119241173? |
| Діти | Q4397615? і Q4397603? |
Ромодановський Григорій Григорович (р. н. невід. — 15(25).5.1682) — московський державний і військовий діяч 17 ст., боярин (із 1665).
Князь Григорій Григорович народився у родині боярина боярина князя Григория Петровича Ромодановского. Брат князів Андрія, Василя Большого, Івана Большого Мовчанки, Петра, Василя Меншого, Федора і Івана Меншого Григоровичів Ромодановських.
У складі московського посольства на чолі з Василем Бутурліним брав участь у Переяславській раді 1654. У 1654—1656 був одним із воєначальників московської армії у війні проти Польщі. 1654 року призначений головою жильців у складі Государевого полку царя Олексія Михайловича при поході на Смоленськ. У серпні 1654 року князь Григорій Григорович з-під Смоленська був направлений під Дубровну у складі загону стольника князя Федора Куракіна, який складався із семи сотень жильців.
На початку 1655 року князь Григорій перебував у Москві де 12(22) лютого брав участь в урочистій зустрічі Антіохійського Патріарха Макарія. 11(21) березня з боярином Василем Бутурліним був призначений до Білої Церкви командувати військами, які діяли спільно з гетьманом Богданом Хмельницьким. У липні воєводи виступили у поход на Львів. 15(25)вересня воєводи повідомили царя Олексія Михайловича про захоплення міста Чортків та ряду дрібніших містечок, та про те, що брат коронного гетьмана Станіслава Потоцького Павло Потоцький здався у полон.
У червні 1659 очолювані Ромодановським і Олексієм Трубецьким московські війська були розбиті українською армією під командуванням гетьмана Івана Виговського у Конотопській битві 1659.
У 60 роках XVII ст. Ромодановський шляхом політичних інтриг, розпалюванням суперечностей між окремими угрупованнями козацької старшини або і прямим силовим тиском домагався обрання гетьманом Лівобережної України вигідних для російського уряду кандидатів (Івана Брюховецького, Дем'яна Многогрішного, Івана Самойловича).
Командував московськими військами у війні проти гетьмана Петра Дорошенка та під час Чигиринських походів 1677 і 1678. У 1668 році, щоб помститись бунтівним козакам, спалив Ніжин. Після поразки у серпні 1678 московської армії в боях за Чигирин Ромодановського було відкликано до Москви. Вбитий під час повстання стрільців у Москві.
- Горобець В. М. Ромодановський Григорій Григорович // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2012. — Т. 9 : Прил — С. — С. 291. — ISBN 978-966-00-1290-5.
- Ромодановський Григорій Григорович // Шевченківська енциклопедія : у 6 т. / Гол. ред. М. Г. Жулинський. — Київ : Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка, 2015. — Т. 5 : Пе—С. — С. 539.
- Ромодановський Григорій // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1964. — Т. 7, кн. XIII : Літери Риз — Се. — С. 1630. — 1000 екз.
|
Text is available under the CC BY-SA 4.0 license; additional terms may apply.
Images, videos and audio are available under their respective licenses.
