Розсіяння Мандельштама — Бріллюена
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Розсіювання Мандельшта́ма — Бріллюе́на — непружне розсіювання світла на періодичному збуренні в конденсованому середовищі.
За своєю природою брілюенівське розсіювання схоже на раманівське. Розсіяна хвиля може мати меншу частоту, віддаючи частину своєї енергії коливанням середовища (стоксова компонента) або більшу частоту, коли світло забирає енергію в середовища(молекул) (антистоксова компонента).
Коливання конденсованого середовища можуть мати різну природу, наприклад, бути фононами чи магнонами.
Леон Бріллюен і Леонід Мандельштам незалежно один від одного опублікували роботи, в яких описали даний ефект у 1922 і 1926 роках відповідно.
|
Це незавершена стаття з фізики. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
- Київський університет, фізичний факультет, лекції з адаптивної оптики
- Одеський національний університет, лекції з оптики
- Eremets M. I. High pressure experimental methods. — Oxford University Press, 1996. — 390 p. — (Oxford science publications) — ISBN 9780198562696.
Text is available under the CC BY-SA 4.0 license; additional terms may apply.
Images, videos and audio are available under their respective licenses.
Cover photo is available under {{::mainImage.info.license.name || 'Unknown'}} license.
Cover photo is available under {{::mainImage.info.license.name || 'Unknown'}} license.
Credit:
(see original file).
