Розсошанська волость
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
| Розсошанська волость | ||||
| Центр | Розсош | |||
|---|---|---|---|---|
| Площа | 19 877 (1885) | |||
| Населення | 7586 осіб (1885) | |||
| Густота | 34.9 осіб / км² | |||
| Наступники | Розсошанський район | |||
Розсошанська волость — історична адміністративно-територіальна одиниця Острогозького повіту Воронізької губернії з центром у слободі Розсош.
Станом на 1885 рік складалася з 4 поселень, 4 сільських громад. Населення — 7586 осіб (3736 чоловічої статі та 3850 — жіночої), 1325 дворових господарств[1].
| Площа, десятин | У тому числі орної, дес. | |
|---|---|---|
| Сільських громад | 10878 | 6452 |
| Приватної власності | 8798 | 2817 |
| Казенної власності | 2 | — |
| Іншої власності | 199 | — |
| Загалом | 19877 | 9269 |
Найбільші поселення волості на 1880 рік[2]:
- Розсош — колишня власницька слобода при річках Розсош й Чорна Калитва за 90 верст від повітового міста, 5436 осіб, 1021 двір, православна церква, школа, каплиця, богодільня, лікарня, 2 постоялих двори, 2 лавки, 4 цегельних і кінський заводи, базари й 2 ярмарки на рік. За 5 верст — залізнична станція Михайлівка. За 8 верст — залізнична станція Калитва.
- Єсаульський (Осаульський) — колишній власницький хутір при річці Чорна Калитва, 365 осіб, 62 двори, 2 лавки.
- Підгірний (Мамон) — колишній власницький хутір при річках Розсош й Чорна Калитва, 1217 осіб, 216 дворів.
- ↑ рос. дореф. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ I. Губерніи Центральной земледѣльческой области. — СанктПетербургъ, 1880. — VI + 413 с.— С. 174-175.
- ↑ рос. дореф. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ I. Губерніи Центральной земледѣльческой области. — СанктПетербургъ, 1880. — VI + 413 с.— С. 198.
- рос. дореф. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ I. Губерніи Центральной земледѣльческой области. — СанктПетербургъ, 1880. — VI + 413 с.
|
Це незавершена стаття про адміністративно-територіальний поділ Російської імперії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
| Повітове місто | _(1781).png) | |
|---|---|---|
| Волості | Айдарська • Білогірська • Владимировська • Всесвятська • Гниловська • Дальнє-Полубянська • Євдаковська • Євстратовська • Кам'янська • Караяшніковська • Карпенковська • Колибельська • Лізіновська • Лисянська • Лушніковська • Марковська • Мар'євська • Ново-Калитв'янська • Ново-Сотенська • Ольховатська • Подгоренська • Рібенсдорфська • Ровеньковська • Розсошанська • Сагуновська • Семейська • Старо-Калитв'янська • Тростянська • Шапошніковська • Щучанська | |
| Основні поселення (від 900 мешканців на 1859 рік) | Айдар • Владимировка • Кам'янська • Карабут • Колибелка • Кулаковка • Лізіновка • Лозна • Нова Калитва • Ольховатка • Рібенсдорф • Ровеньки • Розсош • Сагуни • Стара Калитва • Терновка | |
Text is available under the CC BY-SA 4.0 license; additional terms may apply.
Images, videos and audio are available under their respective licenses.
Cover photo is available under {{::mainImage.info.license.name || 'Unknown'}} license.
Cover photo is available under {{::mainImage.info.license.name || 'Unknown'}} license.
Credit:
(see original file).
