Рогачов Дмитро Дмитрович
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
| Дмитро Рогачов | ||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| рос. Дмитрий Рогачёв | ||||||||||
| Ім'я при народженні | Дмитро Дмитрович Рогачов | |||||||||
| Народження | 20 вересня (2 жовтня) 1895 Росляківка, Калузька губернія, Російська імперія | |||||||||
| Смерть | 1 липня 1963 (67 років) Зеленодольськ, РРФСР | |||||||||
| Поховання | Зеленодольськ | |||||||||
| Країна |  СРСР | |||||||||
| Приналежність |  Російська імперія → СРСР | |||||||||
| Рід військ | флот | |||||||||
| Освіта | Санкт-Петербурзький військово-морський інститут | |||||||||
| Роки служби | 1915—1956 | |||||||||
| Партія | КПРС | |||||||||
| Звання |  Контрадмірал | |||||||||
| Командування | Пінська військова флотилія Волзька військова флотилія Дніпровська військова флотилія | |||||||||
| Війни / битви | Перша світова війна Громадянська війна в Росії Друга світова війна | |||||||||
| Нагороди | СРСР
| |||||||||
Дмитро Дмитрович Рогачов (2 жовтня 1895 — 1 липня 1963) — радянський воєначальник, контрадмірал (21.05.1941).
Народився у 1895 році у селі Росляківка, Калузької губернії у бідній селянській сім´ї. У 1908 році закінчив 4-х класне Угодсько-Заводське земське початкове училище (вчився на кошти поміщика), у тому ж році приїхав до Москви, де почав роботу на електро-механічному заводі Лівшиця як учень слюсаря-електрика. У 1913 - 1915 роках працював у Царицині слюсарем-електриком та електромонтером.
У травні 1915 року достроково призваний на військову службу та отримав призначення на флот. Служив рульовим на панцернику Балтийського флота «Слава»[1].
У роки революції та громадянської війни воював на боці більшовиків у Петрограді, під Гатчиною та Царським Селом, на озері Байкал та на Кубані.
У 1929 році Рогачов закінчив Військово-морське училище імені М. В. Фрунзе. Через 9 років Дмитро Дмитрович вже займав посаду заступника командуючого Амурської військової флотилії
У 1940 році обійняв посаду командуючого Пінської військової флотилії, у складі якої брав участь у початковій фазі Німецько-радянської війни. 21 травня 1941 року Рогачову було присвоєно звання контрадмірал. Під час другого штурму Київського укріпрайону, що розпочався 16 вересня 1941 року[2], контрадмірал Рогачов залишався у Києві у штабі флотилії (нині це головний корпус Києво-Могилянської академії). Вдень 18 вересня Дмитра Дмитровича було тяжко поранено під час артилерийського обстрілу. Рогачова евакуювали на літаку буквально у останній момент з Києва, що був зайнятий супротивником наступного дня 19 вересня, та з київського оточення[1].
Після закінчення війни Дмитро Дмитрович служив командиром учбового загону, а потім загону та бригади кораблей у стадії будівництва у Зеленодольску. Там помер у 1963 році[1].
- ↑ а б в В. А. Спичаков «Пинская военная флотилия в документах и воспоминаниях» — Львов: Лига-Пресс, 2009—384 с. — ISBN 978-966-397-118-2
- ↑ А. В. Кайнаран, А. Л. Крещанов, А. Г. Кузяк, М. В. Ющенко Киевский укрепленный район 1928—1941. — ПП Видавництво «Волинь», 2011. — 356 с. (Серія «История фортификации») ISBN 978-966-690-136-4
Text is available under the CC BY-SA 4.0 license; additional terms may apply.
Images, videos and audio are available under their respective licenses.
