Робінія звичайна
Охоронний статус
Найменший ризик  (МСОП 3.1)
Біологічна класифікація
Царство:	Рослини (Plantae)
Клада:	Судинні рослини (Tracheophyta)
Клада:	Покритонасінні (Angiosperms)
Клада:	Евдикоти (Eudicots)
Клада:	Розиди (Rosids)
Порядок:	Бобовоцвіті (Fabales)
Родина:	Бобові (Fabaceae)
Рід:	Робінія (Robinia)
Вид:	Робінія звичайна (R. pseudoacacia)
Біноміальна назва
Robinia pseudoacacia L., 1753

Робі́нія звича́йна (Robinia pseudoacacia)^[1][2] — багаторічна рослина родини бобових, також відома під назвами робі́нія псевдоака́ція, колю́ча ака́ція та бі́ла ака́ція, причому остання назва за популярністю перевершує наукову. Інші місцеві назви: акація фальшивка, вакація, горохівник, горохівник звичайний, горохівник кулястий, окація, робінія, ровинія^[3]. Цінна і дуже поширена на всій території України медоносна, лікарська, фарбувальна, ефіроолійна, танідоносна, деревинна, декоративна й фітомеліоративна культура.

Вперше була посаджена в Україні наприкінці XVIII ст. у парку графа Розумовського^[3].

Він є ендемічним для кількох невеликих районів Сполучених Штатів, але його широко розсадили та натуралізували в інших місцях помірної Північної Америки, Європи, Південної Африки^[4] та Азії, а в деяких регіонах його вважають інвазивним видом.

У 2023 році, згідно наказу Міністра захисту довкілля та природних ресурсів України № 695/39751 від 05.05.2023 року включена до «Переліку чужорідних видів дерев, заборонених у відтворенні лісів»^[5].

Велике листопадне дерево з розлогою, негустою кроною, в сприятливих умовах досягає висоти 30–35 м і живе до 100—150 років.^[3] Кора сіра, темно-сіра або ж коричнювата, вподовж стовбурів і старих гілок потріскана; молоді гілки зеленуваті або червонуваті. Листки 18–20 см завдовжки, чергові, непарнопірчасті з 4–10 парами довгастих, довгасто-еліптичних або еліптичних листочків від 2 до 4 (6) см завдовжки. Листочки цілокраї з округлою або трохи звуженою основою і тупою верхівкою, яка закінчується вістрям. Зверху листочки зелені, зісподу блідо-зелені або сірувато-зелені, по жилках трохи опушені. Прилистки (до 3 см завдовжки) мають вигляд прямих або трохи зігнутих колючок.

Суцвіття — негусті пониклі китиці, завдовжки 10–20 см, розташовані в пазухах листків. Квітки до 2 см завдовжки, двостатеві, зигоморфні, дуже запашні. Оцвітина подвійна. Чашечка 6–8 мм завдовжки, 45 см завширшки, зрослолиста, п'ятизубчаста, короткоопушена. Віночок метеликового типу з п'яти вільних пелюсток, білий або блідорожевий. Тичинок десять, з них дев'ять зрослися нитками в трубочку. Маточка одна, зав'язь верхня, стовпчик зігнутий, з головчастою приймочкою. Плід — довгасто-лінійний біб 4–8 см завдовжки. Насінини вузько-ниркоподібні, коричневі або темно-бурі, матові.

Усі частини робінії звичайної, окрім квіток, вважаються слабо отруйними.^[6]

• 
  Кора
• 
  Колючки при основі листкового черешка
• 
  Листя
• 
  Суцвіття
• 
  Робі́нія звича́йна в пеіод цвітіння
• 
  Робі́нія звича́йна на Січеславщині

Дерево світлолюбне, жаро- та посухостійке, водночас доволі морозостійке і невибагливе до якості ґрунтів. У себе на батьківщині — в східній частині Сполучених Штатів Америки — росте невеликими групами або поодиноко у листяних лісах. За межами природного ареалу цей вид найчастіше зростає у лісозахисних смугах та лісопарках, де можуть траплятися змішані й чисті насадження цієї культури.

Навесні робінія звичайна розпочинає вегетацію найпізніше серед усіх дерев: її листя розпускається лише на початку травня. Цвітіння відбувається у травні-червні. Восени ж, навпаки, листя робінії тримається дуже довго.

Деревина робінії звичайної темного кольору, поцяткована жовтуватими крапками, міцна, добре полірується. З неї виробляють меблі, дрібні столярні вироби або використовують на паливо. Дрова з білої акації горять добре і довго утримують тепло.

У корі і в деревині містяться таніди: відповідно 2,2–7,2 і 3,4–4 %. З листя і кори отримують жовту фарбу. З квіток робінії шляхом екстрагування петролейним ефіром виділяють ефірну олію (від 0,08 до 0,12 %), яка являє собою напіврідку речовину світло-жовтого кольору з приємним сильним запахом квіток акації. Використовують її у парфумерії.

Робінія звичайна є одним з найкращих, високопродуктивних, але примхливих ранньолітніх медоносів, що дає продуктивний взяток. Є дані, що одне дерево у віці 10–30 років дає до 8 кг меду. Проте такий великий взяток буває не щороку: в посуху нектаропродуктивність робінії різко зменшується і бджоли відвідують її мляво. Пилок з неї бджоли майже не збирають. Медопродуктивність у північних районах України залежно від густоти насаджень становить 100—300 кг з 1 га, а на півдні України — до 1000 кг з 1 га.

Мед із білої акації високої якості й має велике експортне значення. Він білий, у невеликій кількості майже прозорий^[7], має ніжний аромат, містить багато фруктози, тому кристалізується повільно, а закристалізований осідає в білу дрібну крупку і має вигляд смальцю.

Для одержання товарного меду з білої акації необхідно мати сильні бджолині сім'ї. Під час цвітіння контрольний вулик дає прибавку 5–6, а то й 8 кг меду в день, а за період цвітіння — 80 кг. В умовах міст на півдні України головний взяток становить по 50–55 кг меду на сім'ю, а в несприятливу для медозбору погоду — по 40 кг. Є вказівки на те, що бджоли збирають лише третину виділеного робінією нектару, тому для повного використання взятку на 1 га насаджень рекомендується підвозити по 15 бджолиних сімей.^[8]

У науковій медицині використовують квітки робінії при лікуванні захворювань нирок, сечового міхура, зокрема, сечокам'яної хвороби. У квітках робінії містяться глікозид робінін^[en], ефірна олія.^[9][10]

Квітки робінії звичайної заготовляють на початку цвітіння. Суцвіття зривають руками або зрізують секаторами чи ножицями, потім із суцвіть обривають квітки, розкладають шаром 2–3 см завтовшки на папір або тканину і висушують на горищах або під навісом з гарною вентиляцією. Висушену сировину пакують у фанерні ящики, вистелені цупким папером. Зберігають на підтоварниках у сухих, прохолодних приміщеннях з достатньою вентиляцією.

Білу акацію широко культивують по всій Україні, найбільші площі її насаджень зосереджені в лісостепу і степу. Трапляється в парках, садах, полезахисних і протиерозійних смугах, у захисних насадженнях уздовж доріг, поблизу пасік тощо. Заготовляють сировину в районах її вирощування. Запаси сировини великі.

Робінія — добра фітомеліоративна рослина. Вона утворює багато кореневих паростків, тому нею закріплюють крутосхили і висаджують у крайніх рядах (біля бровки) прияружних лісосмуг. Вона цінна для розведення на наносних пісках з родючим підстилаючим горизонтом.

Як декоративну рослину її висаджують уздовж доріг, на вулицях, у парках і скверах. Відомі такі декоративні форми: з колоноподібною (шипів майже немає), кулястою (пагони без шипів), плакучою кронами.

• Robinia pringlei Rose
• Robinia pseudacacia L.
• Robinia pseudoacacia f. oswaldiae Oswald
• Robinia pseudoacacia var. pseudoacacia
• Robinia pseudoacacia var. rectissima Raber

• Список дикорослих корисних рослин України

• Чопик В. И., Дудченко Л. Г., Краснова А. Н. Дикорастущие полезные растения Украины : справочник. — К. : Наукова думка, 1983. — 400 с. (рос.)
• Єлін Ю. Я., Зерова М. Я., Лушпа В. І., Шабарова С. І. Дари лісів. — Київ : Урожай, 1979. — 440 с.

• Робінія звичайна // Лікарські рослини : енциклопедичний довідник / за ред. А. М. Гродзінського. — Київ : Видавництво «Українська Енциклопедія» ім. М. П. Бажана, Український виробничо-комерційний центр «Олімп», 1992. — С. 376. — ISBN 5-88500-055-7.
• Робінія // УРЕ
• Акація біла // Енциклопедія українознавства. Словникова частина (ЕУ-II). — Париж, Нью-Йорк, 1955. — Т. 1.

Словники та енциклопедії Велика каталанська енциклопедія · Велика норвезька енциклопедія · De Agostini · Encyclopædia Britannica Довідкові видання WordNet · WordNet Нормативний контроль Freebase: /m/01rzw2 · GND: 4178260-4 · J9U: 987007283264605171 · LCCN: sh85014582 · NDL: 00906245 · NKC: ph330254

п о р Бджільництво Продукти бджільництва Бджолина отрута • Бджолиний підмор • Бджолиний віск • Гомогенат • Забрус • Маточне молочко • Мед (Падевий мед • Стільниковий мед) • Перга • Пилок (Бджолине обніжжя) • Прополіс Біологія бджіл Бджолина сім'я (Матка • Робоча бджола • Розплід • Трутень) • Роїння Інвентар Бджолині стільники • Видалювач бджіл • Вилка пасічницька • Воскотопка (Воскопрес • Сонячна воскотопка) • Вулик (Борть • Дзвоноподібний вулик • Нуклеусний вулик • Рамковий вулик • Сапетка • Український вулик) • Вуликова рамка (Штучна вощина) • Годівниця • Димар • Заставна дошка • Лицева сітка • Медогонка • Пасічний ніж • Роздільна решітка • Стамеска пасічницька Відомі пасічники Василь Ващенко • Микола Вітвицький • Франц Грушка • Лоренцо Лангстрот • Петро Прокопович • Амос Рут • Всеволод Шимановський Технології бджільництва Бортництво • Зимівля бджіл (Омшаник) • Нуклеус • Пасіка Апітерапія Апітоксинотерапія • Лікування медом • Прополісотерапія • Апілактерапія | Постаті апітерапії: Філіп Терч • Бодог Бек • М. М. Артемов Медоноси Акація біла • Верес • Липа • Отруйні медоноси (Аконіт • Блекота чорна • Рододендрон жовтий • Чемериця біла) • Пилконоси (Береза • Верба біла • Дуб звичайний • Ліщина звичайна) • Соняшник • Софора японська • Фацелія • Явір Захворювання бджіл Американський гнилець • Аспергільоз • Браульоз • Вароатоз • Європейський гнилець • Меланоз • Мелеоз • Нозематоз бджіл • Синдром руйнування колоній • Токсикоз (Нектарний токсикоз • Падевий токсикоз • Пилковий токсикоз • Хімічний токсикоз) • Септицемія бджіл • Тропилелапсоз • Хвороба деформації крила • Хронічний параліч