Речовина
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
| Речовина | |
| Досліджується в | фізика і хімія |
|---|---|
| Модельний елемент | чиста сполукаd і chemical productd |
| Ідентифікатор NCI Thesaurus | C48807 |
| Вужчий зовнішній клас | id.nlm.nih.gov/mesh/vocab#SCR_Chemical |
| Є об'єднанням | див. список:d |
 Речовина у Вікісховищі | |
Речовина́ — вид матерії, яка характеризується масою та складається з елементарних частинок (електронів, протонів, нейтронів, мезонів тощо). Характерною властивістю таких частинок є відмінні від нуля баріонний заряд або лептонний заряд. Терміном хімічна речовина позначають головним чином матерію — речовину, організовану в атоми, молекули тощо[1]. Фізичні та хімічні властивості речовин зумовлюються взаємодією між електронами та атомними ядрами, а також між атомами, молекулами, йонами. Хімічні речовини, що складаються з атомів одного виду, є простими, з атомів різних видів — складними. Складні хімічні речовини розділяються на органічні і неорганічні.
Складаються з атомів одного хімічного елемента (є формою його існування у вільному стані). Всі прості речовини в неорганічній хімії поділяються на дві великі групи:
Органічна хімія не має справи з простими речовинами.
Складні речовини — це речовини, молекули яких складаються з атомів двох і більше хімічних елементів.
Більшу частину складних неорганічних речовин можна розділити на такі групи:
Також можна виділити такі групи неорганічних речовин: карбіди, нітриди, гідриди, інтерметаліди і т. д., які не вкладаються в наведену вище класифікацію.
Всі органічні сполуки є складними. Вони складаються в основному з атомів Карбону, Гідрогену та Оксигену.
Молекулярна формула — одна з кількісних характеристик речовини. Коли у науковій практиці одержують нову речовину, одним з кроків першої її ідентифікації є знаходження молекулярної брутто-формули. Для цього виконують якісний та кількісний елементний аналізи[2].
Відомо 4 агрегатні стани речовини:
У повсякденному житті можна спостерігати чотири стани речовини:
- гази;
- тверді тіла;
- рідини;
- плазма.
Відомо багато інших станів, таких як:
- конденсати Бозе-Ейнштейна,
- нейтронно-вироджена матерія (при екстремальній щільності),
- Ферміонний конденсат (при сильному холоді),
- кварк-глюонна плазма (при надзвичайно високій енергії) та ін.
але вони виникають лише в екстремальних ситуаціях, таких як ультрахолодна або ультращільна матерія.
Більшість речовин молекулярної будови (кисень, вода, аміак, метан), але є й атомарні речовини (графіт, алмаз, гелій і всі інертні гази), і навіть іонні речовини (всі метали).
Маючи на увазі існування атомарних та іонних речовин, усе ж умовно можна говорити узагальнено про молекулярну будову речовини.
Кожна речовина має свої специфічні властивості, тобто ознаки, які визначають її індивідуальність і дають змогу відрізнити її від інших речовин.
Ознаки, за якими різні речовини подібні між собою або відрізняються одна від одної, називаються властивостями речовин.
Розрізняють фізичні й хімічні властивості речовин. До фізичних властивостей належать: колір, блиск, запах, смак, густина, температура кипіння і плавлення, електрична провідність. Ці властивості виявляються при безпосередньому спостереженні. Наприклад, мідь можна відрізнити від інших речовин за її блиском і кольором. Деякі речовини легко впізнати за запахом, наприклад оцет, нашатирний спирт.
Хімічні властивості речовин виявляються лише в процесі перетворення одних речовин на інші.
Термін хімічна речовина також має синонім хімікат, що застосовується для позначення будь-яких реактивів і препаратів, котрі використовуються у хімічній промисловості[3].
Шкідлива речовина (рос. вещество вредное, англ. noxious substance, harmful substance; нім. schädlicher Stoff m, Schadstoff m) — речовина, що за умови контакту з організмом людини у випадку порушення вимог безпеки може викликати виробничі травми, професійні захворювання або відхилення у стані здоров'я, які виявляються сучасними способами як у процесі праці, так і у віддалені строки життя сучасного та наступного поколінь.
 |
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Речовина |
- ↑ www.xumuk.ru (рос.)
- ↑ Хімія: Посібник для вступників до вищих навчальних закладів /В. В. Сухан, Т. В. Табенська, А. Й. Капустян, В. Ф. Горлач. — 3-є вид. — К.: Либідь, 1996. — 448 с. ISBN 5-325-00832-3
- ↑ Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, 1980.
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2007. — Т. 2 : Л — Р. — 670 с. — ISBN 57740-0828-2.
- Глосарій термінів з хімії / уклад. Й. Опейда, О. Швайка ; Ін-т фізико-органічної хімії та вуглехімії ім. Л. М. Литвиненка НАН України, Донецький національний університет. — Дон. : Вебер, 2008. — 738 с. — ISBN 978-966-335-206-0.
- Вернадский В. И. Живое вещество и биосфера. — М., 1994.
- Хімічна речовина // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2004. — Т. 6 : Т — Я. — 768 с. — ISBN 966-7492-06-0.
|
Text is available under the CC BY-SA 4.0 license; additional terms may apply.
Images, videos and audio are available under their respective licenses.
