Піски (Богодухівський район)
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
| село Піски | |
|---|---|
| Країна |  Україна
|
| Область | Харківська область |
| Район | Богодухівський район |
| Громада | Валківська міська громада |
| Код КАТОТТГ | UA63020030700010636 |
| Облікова картка | Піски |
| Основні дані | |
| Засноване | початок XVIII століття |
| Перша згадка | 1724[1] |
| Населення | 83 (2001 рік) |
| Площа | 3,89 км² |
| Густота населення | 21,34 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 63002 |
| Телефонний код | +380 5753 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 49°49′28″ пн. ш. 35°39′55″ сх. д. / 49.82444° пн. ш. 35.66528° сх. д.Координати: 49°49′28″ пн. ш. 35°39′55″ сх. д. / 49.82444° пн. ш. 35.66528° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
116 м |
| Найближча залізнична станція | Огульці |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 63002, Харківська обл., Богодухівський р-н, м. Валки, вул. Харківська, буд. 16 |
| Карта | |
  Піски | |
 Піски | |
| Мапа | |
| |
Піски́ (інша назва — Чернецьке) — село в Україні, у Валківській міській громаді Богодухівського району Харківської області. Населення становить 83 осіб. До 2020 орган місцевого самоврядування Черемушнянська сільська рада.
Село Піски знаходиться на обох берегах річки Мжа в місці впадання в неї річки Карамушина, за 3 км від м. Валки. Через село проходить автомобільна дорога Р22. Примикає до села Катричівка.
Село засновано на початку XVIII століття при впадінні річки Болгар у Мжу. Вперше згадується у 1724 році[2]. Початково належало полковому осавулу Рубану. У 1728 році, після його смерті вдова подарувала село Харківському покрівському монастирю. Після того у селі стали селитися ченці. Звідси інша назва села — Чернецьке. Вони збудували у селі дерев'яну церкву Храм преподобного Прокопія. За переписом 1773 року в селі мешкало 173 особи.
У 1864 році це було козацьке село, у якому мешкало 174 особи і було 27 дворів.
З 1927 року належало до Литвинівської сільської ради. У 1930-ті роки тут існував колгосп «Вільне життя», який згодом став окремою бригадою литвинівського колгоспу «Вільне життя», а потім частиною черемушнянської «Червоної ниви».
У 1938 році поблизу села були знайдені поклади торфу.
У 1960-ті до Пісок було приєднано село Іванівку.
У 1980-ті неподалік села було збудовано корпуси Валківського дослідного виробничого фізико-технічного інституту низьких температур.
У 2000 році в селі налічувалося 40 дворів та 70 мешканців.
12 червня 2020 року, розпорядженням Кабінету Міністрів України № 725-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Харківської області», увійшло до складу Валківської міської громади.[3]
19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Валківського району, село увійшло до складу Богодухівського району[4].
- ↑ Историко-статистическое описание Харьковской епархии: в 2-х томах. Х. Издательство «Харьковский частный музей городской усадьбы», 2011 г. – Т.1. - с. 198
- ↑ Историко-статистическое описание Харьковской епархии: в 2-х томах. Х. Издательство «Харьковский частный музей городской усадьбы», 2011 г. – Т.1. - с. 198
- ↑ Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Харківської області. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 1 лютого 2023.
- ↑ Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
- Іван Лисенко. Валківська енциклопедія: Енциклопедичне видання. — Київ : Рада, 2000. — Т. 1. — С. 368-371. — 500 прим. — ISBN 966-7087-38-7.
|
Це незавершена стаття з географії Харківської області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Text is available under the CC BY-SA 4.0 license; additional terms may apply.
Images, videos and audio are available under their respective licenses.
