Пірокластичні породи або пірокласти (від грец. πῦρ — «вогонь» і κλαστός — «зламаний») — уламкові гірські породи, що складаються переважно з вулканічних матеріалів. Якщо вулканічний матеріал відклався в результаті механічної дії, наприклад, вітру або води, він має назву вулканокластичного. Матеріал, асоційований з вибуховою вулканічною активністю (тефра), зокрема плініанським, кракатауським або фреатомагматичним виверженням, зазвичай відкладається у вигляді попелу, лапілі, бомб або блоків, що викидаються вулканом та змішуються з материнською породою. Пірокластичні породи можуть складатися уламками різного розміру, від великого агломерату до дрібного попілу і туфу. Однією з найбільш видовищних форм пірокластичних відкладень є ігнімбрити, відкладення високотемпературної газово-попелової суміші в результаті пірокластичного потоку.

Після відкладення пірокластичні породи або спікаються, як це відбувається у випадку ігнімбриту, або зазнають діагенезу.

• Blatt, Harvey and Robert J. Tracy (1996) Petrology: Igneous, Sedimentary, and Metamorphic, W.H. Freeman & Company; 2nd ed., pp. 26-29; ISBN 0-7167-2438-3

• Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2007. — Т. 2 : Л — Р. — 670 с. — ISBN 57740-0828-2.

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Пірокластичні породи