Підкидьок
рос. Подкидыш
Жанр	комедія
Режисер	Тетяна Лукашевич
Сценарист	Агнія Барто Рина Зелена
У головних ролях	Вероніка Лебедєва Фаїна Раневська Ольга Жизнєва
Оператор	Семен Шейнін
Композитор	Микола Крюков
Художник	Василь Комарденков
Кінокомпанія	«Мосфільм»
Дистриб'ютор	Мосфільм
Тривалість	76 хв.
Мова	російська
Країна	СРСР
Рік	1939
IMDb	ID 0184823
Підкидьок у Вікісховищі Підкидьок у Вікіцитатах

«Підкидьок» (рос. «Подкидыш») — радянський художній фільм, знятий на кіностудії «Мосфільм» в 1939 році режисером Тетяною Лукашевич за сценарієм Рини Зеленої і Агнії Барто.

«Підкидьок» у фільмі — п'ятирічна Наташа (Вероніка Лебедєва). Мати дитини (Ольга Жизнєва), вирушаючи за місто, щоб зняти для сім'ї дачу, доручає старшому синові — школяреві Юрі — доглянути за дівчинкою. Хлопчик, який чекає в гості друзів-піонерів, напівжартома обіцяє сестрі «відірвати голову», якщо та не буде спати до приходу домробітниці Аріши (Ріна Зелена). Поки піонери в сусідній кімнаті обговорюють суспільні питання, Наташа одягається і виходить на свою першу самостійну прогулянку по місту. Протягом дня з дівчинкою відбувається багато подій. Вона потрапляє в дитячий сад, де вихователь безуспішно намагається з'ясувати прізвище та адресу дитини, що потрапила до групи. Потім Наташа опиняється в квартирі бездітного геолога Євгена Семеновича (Ростислав Плятт). Повіривши у те, що Наташу йому підкинули, холостяк вступає в конфлікт з сусідкою (Тетяна Баришева), яка намагається заявити свої права на дівчинку. Поки сусіди з'ясовують відносини, «підкидьок», кинувшись за кішкою, зникає з квартири.

Наталчина «одіссея» триває, і незабаром бажання удочерити дитину, яка ледь не потрапила під колеса автомобіля, з'являється у бездітного подружжя Лялі (Фаїна Раневська) і Мулі (Петро Рєпнін). Деякі «юридичні» побоювання, які спочатку виникають у чоловіка, Ляля знімає адресованим дівчинці питанням: «Скажи, маленька, що ти хочеш — щоб тобі відірвали голову або їхати на дачу?». До дачі Наташа не доїжджає — змішавшись на пероні з натовпом уболівальників, що зустрічають поїзд з футболістами, вона на прохання розпорядника вручає спортсменам квіти.

Поки Наташа переміщається по Москві, її пошуками займаються різні люди, включаючи Юру, його однокласницю Ніну і співробітника групи розшуку зниклих дітей Сергєєва (Іван Лобизовський). Саме він в кінці дня привозить дівчинку додому. Наташа, яка лежить у ліжку, побачивши брата, що з'явився в кімнаті, повідомляє: «Юра, я вже знайшлася!». У фіналі картини мати, тримаючи дівчинку на колінах, співає їй колискову пісню: «У нашому радісному краю / Люблять дівчинку мою». Обійнявши мати, сонна дочка пропонує: «Мама, давай завтра заблукаємо разом».

• Підкидьок на сайті IMDb (англ.)