Південна Хань
917 – 971
Південна Хань у 923 році (позначена синім кольором)
Столиця	Паньюй
Мови	Китайська
Форма правління	Монархія
Історія
- Заснування	917
- Повалення	971
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Південна Хань

Південна Хань (спрощ.: 南汉; кит. трад.: 南漢; піньїнь: Nán Hàn) — держава, що правила частиною південною Китаю після падіння династії Тан. Ця династія керувалася імператорами з роду Лю. Правління цієї династії тривало 54 роки. Була повалена династією Сун у 971 році.

Основу майбутньої держави заклав Лю Інь, який до 904 року став цзєдуши на півдні Китаю. Після повалення династії Тан у 907 році він став фактично незалежним, втім не оголосив про утворення самостійної держави. У 909 році прийняв титул вана Наньпіна. Лише у 917 році брат Лю Іня — Лю Янь оголосив себе імператором нової держави Велика Юе, яке було змінено у 918 році на Хань (або Велика Хань, в істориків відома як Південна Хань). Лю Янь оголосив себе нащадком старовинної династії Хань.

Держава південна Хань охоплювала території сучасних провінцій Гуандун, Гуансі, Хайнань, а також частину північного В'єтнаму. Південна Хань дотримувалася миру із північними сусідами — державами Чу та Мінь, водночас намагалася повністю підкорити Аннам, проте у 939 році зазнав рішучої поразки.

Наприкінці 940-х років держава стикнулася із протистоянням з боку Південної Тан, проте зуміла зберегти свою незалежність. Новою загрозою у 960-х стала династія Сун, що мала на меті об'єднання Китаю. Зрештою у 971 році ханська армія зазнала поразки й державу поглинула Сун.

Імператори Південної Хань значну увагу приділяли розвитку сільського господарства, при цьому в ньому були задіяні переважно вільні селяни або орендарі, раби займали не значну частину. разом з тим велику увагу приділяли морській та посередницькій торгівлі. Для цього розбудовували прибережні міста, розвивали торговельний флот, що торгували з країнами Південно-Східної Азії.

• Mote, F.W. (1999). Imperial China (900—1800). Harvard University Press. pp. 11, 15. ISBN 0-674-01212-7.