Прядіння — процес поздовжнього складання і спірального скручування окремих волокон для одержання довгої і міцної нитки.

• Суканням волокон між долонями
• Суканням волокон об поверхню
• З використанням ручної прядки і веретена
• З використанням самопрядки
• З використанням прядильних машин

Прядіння з використанням прядильних машин виробляється в 3 етапи, при цьому кожен етап має свої процеси:

1. Підготовка волокнистої маси і формування з неї стрічки:
   1. Розпушування — спресована маса поділяється на дрібні клаптики для кращого перемішування і очищення від бур'янистих домішок;
   2. Змішування — розпушення волокон з різних партій між собою для того, щоб отримати більше однорідних за властивостями партій сировини, для одержання пряжі з певними властивостями;
   3. Тіпання — забезпечує подальше розпушення й очищення волокон від смітних домішок;
   4. Чесання — відбувається роз'єднання дрібних клаптиків і пучків волокнистої маси на окремі волокна. Видаляють залишишені після процесу розпушування і тіпання дрібні домішки, формують стрічку або рівницю;
2. Передпрядіння — поступове витягування стрічки в рівницю і намотування на пакування заданої форми і розмірів.
3. Прядіння (остаточне утонення рівниці та скручування; намотування пряжі на пакування).

Існує 3 основних види систем прядіння:

• Кардна
• Апаратна
• Гребінна

• Кужіль
• Гончарство
• Ковальство
• Теслярство
• Столярство
• Ложкарство
• Гребінництво
• Кукла

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Прядіння

• Прядение // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)