Прагерманська мова
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
| Прагерманська мова | |
| Коротка назва | PGmc |
|---|---|
| Походить з | германці |
| Попередник | праіндоєвропейська мова |
| Наступник | Праскандинавська мова |
| Мовна типологія | флективна мова |
| Має відмінки | називний відмінок, знахідний відмінок, родовий відмінок, давальний відмінок, кличний відмінок і орудний відмінок |
| Має час | теперішній час і минулий час |
| Має граматичні способи | дійсний спосіб, кон'юнктив і наказовий спосіб |
| Має граматичний рід | жін.[d], чол. р.d і сер. р.d |
| Має граматичну категорію особи | перша особа одниниd, перша особа множиниd, друга особа одниниd, друга особа множиниd, третя особа одниниd і третя особа множиниd |
| Описано за адресою | wold.clld.org/language/290 |
.PNG) | |
Прагерма́нська мо́ва, іноді протогерманська мова — гіпотетична реконструйована мова-предок германських мов.
Після розпаду праіндоєвропейської мовної спільноти германці входили в число племен культури бойових сокир, а в епоху бронзової доби — в спільноту нордичної бронзової доби.
Носіїв пізньої прагерманської мови зазвичай асоціюють з культурами так званої доримської залізної доби (за класифікацією О. Монтеліуса), серед яких провідне місце займала ясторфська культура.
| + Прагерманські приголосні | ||||
| Приголосні | Губні | Зубні | Задньоязикові | Лабіовелярні |
|---|---|---|---|---|
| Глухі вибухові | p або pp | t або tt | k або kk | k ʷ |
| Глухі фрикативні | f або ff | θ або θθ | x або h | xʷ або hʷ |
| Дзвінкі | ƀ, b або bb | đ, d або dd | ǥ, g або gg | ǥʷ або gʷ |
| Носові | m або mm | n або nn | ||
| Спіранти | z, s або ss | |||
| Плавні і півголосні | r, l або rr, ll | j або jj | w або ww |
Найважливішими фонетичними змінами, пережитими прагерманських мовою були Закон Грімма та Закон Вернера.
| Переднього ряду | Середнього ряду | Заднього ряду | |
|---|---|---|---|
| Верхнього підйому | [i (ː)] | [u (ː)] | |
| Верхньо-середнього піднесення | [e (ː)] ( [e ː] = ē ²) | [o ː] | |
| Нижньо-середнього піднесення | [æ ː] ( ǣ = ē ¹) | ||
| Нижнього підйому | [a] |
- В прагерманській було чотири коротких голосних (i, u, e, a) і чотири або п'ять довгих (ī, ū, ē, ō і, можливо, ǣ).
- Праіндоєвропейські a та o збіглися в прагерманське a, праіндоєвропейське ā та ō збіглися в прагерманське ō.
- ǣ та ē, яке також записують як ē¹ та ē²;ē², можливо, не було окремою фонемою і реконструюється лише для невеликої кількості слів.
Результатом збігу a і o,ā і ō стала втрата прагерманською мовою дифтонгів *oi, *ou, *āi і *āu, які збіглися з *ai, *au, *ōi, *ōu, відповідно. Крім того, монофтонгізувався дифтонг *ei, який дав *ī. Таким чином, в прагерманській мові на пізніх стадіях її існування було лише чотири дифтонги.
У прагерманській мові вільний індоєвропейський наголос в певний період змінився фіксованим на першому складі. Все ж, певні відомості про місце наголосу в прагерманських словах можна почерпнути завдяки закону Вернера. Ці відомості відповідають ведійським та давньогрецьким даним[1].
В прагерманській мові іменники змінювалися за трьома родами й трьома числами, п'яти відмінками і мали кличну форму.
Відмінювання загалом продовжувало бути індоєвропейським. Відмінювання поділялося на типи в залежності від тематичного голосного: -a-, -ō-, -n-, -i-, і -u-. Перші три були особливо продуктивні і послужили основою для формування відмінювання прикметників; інші проявляли тенденцію до злиття з ними. Усередині типів на -a- і -ō- були підтипи на -ja- і -wa-, і -jō- і -wō- відповідно. Зазначені підтипи неспоконвічні, вони виділилися в результаті фонетичних змін. Усередині типу на -n- також виділяються підтипи: -ōn- (лексеми чоловічого і жіночого родів), -an- (середнього) і -īn- (жіночого, в основному, абстрактні). Крім того, виділяється тип відмінювання на приголосний, в який входила невелика кількість іменників на -er, середнього роду на -z-, дієприкметники теперішнього часу і деякі іменники на -nd-.
| Іменники на -a- | Іменники на -i- | ||||
|---|---|---|---|---|---|
| однина | множина | однина | множина | ||
| Називний | *wulfaz | *wulfōs, -ōz | *gastiz | *gastijiz | |
| Родовий | *wulfisa, -asa | *wulfōn | *gastisa | *gastijōn | |
| Давальний | *wulfai,-ē | *wulfamiz | *gastai | *gastī | |
| Знахідний | *wulfan | *wulfanz | *gastin | *gastinz | |
| Орудний | *wulfō | *gastī | |||
| Кличний | *wulfa | *gasti | |||
У прагерманській було всього два часи (минулий і теперішній). Крім того, у дієслова була форма інфінітива.
Відмінювання дієслова beranan «нести»:
| особа / число | однина | множина |
|---|---|---|
| 1-а | * Berō «я несу» | * Beromiz «ми несемо» |
| 2-а | * Beriz «ти несеш» | * Beriþ «ви несете» |
| Третя | * Beriþ «він, вона воно, несе» | * Beranþ «вони несуть» |
Словниковий фонд прагерманських мови несе в собі сліди контактів прагерманців з сусідніми народами: римлянами, кельтами, слов'янами.
Антуан Мейє вважає, що епоха інтенсивних кельтсько-германських контактів припадає на V—III ст. до н. е.[2] У цей час германці запозичили такі слова, як:
- Арсеньєва М. Г., Балашова С. П., Берков В. П., Соловйова Л. Н. Введення в німецьку філологію. — М: ГІС, 2006.
- Мейє А. Основні особливості німецької групи мов. — М: УРСС, 2010.
- Bennett W. H. An Introduction to the Gothic Language. — New York: Modern Language Association of America, 1980.
- Campbell A. Old English Grammar. — London: Oxford University Press, 1959.
- Krahe H., Meid W. Germanische Sprachwissenschaft, в 2-х томах. — Berlin: de Gruyter, 1969.
- Orel V. A Handbook of Germanic Etymology. London: Brill, 2003].
- Plotkin V. The Evolution of Germanic Phonological Systems: Proto-Germanic, Gothic, West Germanic, and Scandinavian. — Lewiston: Edwin Mellen, 2008.
- The Indo-European Languages / / під ред. Ramat A., Ramat P. — Routledge, 1998. ISBN 0-415-06449-X.
- Ringe, Don (2008). From Proto-Indo-European to Proto-Germanic. Oxford: OUP. ISBN 0199552290.
- Voyles, Joseph B. (1992). Early Germanic Grammar. San Diego: Academic Press. ISBN 0-12-728270-X.
- Guus, Kroonen (Expected October 2010). Etymological Dictionary of Proto-Germanic. Leiden Indo-European Etymological Dictionary Series, 11. Brill Academic Publishers. ISBN 978 90 04 18340 7.
- Кузьменко Ю. К. Ранні германці та їх сусіди: Лінгвістика, археологія, генетика. СПб.: Нестор-Історія, 2011.
- W.P. Lehmann & J. Slocum (eds.) A Grammar of Proto-Germanic (Online version)
- Proto-Germanic nominal and pronominal paradigms
- A dictionary of Proto-Germanic (in German)
- Charles Prescott. ~ candfprescott / ruki.pdf «Germanic and the Ruki Dialects»
| Підгрупи | |
|---|---|
| Відтворені | |
| Історичні | бургундська · вандальська · готська · гренландська · давньоанглійська · давньоверхньонімецька · давньоісландська · йола · кримськоготська · лангобардська · норнська · праскандинавська · ранній скотс · середній скотс · середньоанглійська · середньоверхньонімецька · середньонижньонімецька · середньонідерландська · середньонорвезька · старогутнійська · старонижньонімецька · старонідерландська · старонорвезька · староскандинавська · старофризька · старошведська · старофранкська · фінгальська |
| Сучасні | австро-баварська · алеманська · англійська · англо-шотландська (скотс) · африкаанс · вілямівська · данська · ісландська · їдиш · лімбурзька · люксембурзька · нижньонімецька · нідерландська · німецька · норвезька (букмол — нюношк) · фарерська · фламандська · фризька (західнофризька — затерландська фризька — північнофризька) · цимбрська · шведська |
|
Це незавершена стаття з мовознавства. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Text is available under the CC BY-SA 4.0 license; additional terms may apply.
Images, videos and audio are available under their respective licenses.
