Провіантський магазин (Харків)
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
| Провіантський магазин | |
|---|---|
 | |
| 49°59′43″ пн. ш. 36°14′08″ сх. д. / 49.99550600002777401° пн. ш. 36.235673000027773583° сх. д.Координати: 49°59′43″ пн. ш. 36°14′08″ сх. д. / 49.99550600002777401° пн. ш. 36.235673000027773583° сх. д. | |
| Країна |  Україна |
| Розташування | Харків |
| Тип | будівля і пам'ятка архітектури[d] |
| Матеріал | цегла |
| Стиль | класицизм |
| Архітектор | Ярославський Петро Антонович |
| Дата заснування | 1788 |
| Початок будівництва | 1787 р. |
| Побудовано | 1788 р. |
| Стан | задовільний |
  Провіантський магазин Провіантський магазин (Україна) | |
 | |
Провіантський магазин — історична, кам'яна споруда в історичному центрі Харківа, вибудувана наприкінці 1780-х років в стилі класицизм[1]. Одна з найстаріших споруд у місті Харкові[2]
Петро Ярославський фахову освіту здобув у Харківському колегіумі і в школі-майстерні московського архітектора Баженова Василя Івановича (1775). Працював помічником харківського губернського архітектора, робив розпланування Харкова та інших міст губернії (1781 — 1810). Майже 30 років виконував обов'язки архітектора Слобідсько-Української губернії. Був задіяний в побудові як світських і сакральних споруд, так і в створені фортифікаційних та господарчих. В творчому доробку архітектора — садибний палац під Харковом для Шидловських (Старий Мерчик), церква в місті Суми, палац генерала Сабурова в Харкові тощо. Перехідні риси палацової архітектури від бароко до класицизму зберіг розкішний план Присутніх Місць для Харкова, реалізований в 1795—1805 роках. Серед суспільно значущих споруд архітектора — Магістрат в місті Кременчук (1798 рік) та господарча споруда в Харкові — Провіантський магазин (склад). Але декор споруд Ярославського вже наближений до стриманих форм розвиненого класицизму чи палладіанства, у стилістиці якого тоді працювали Чарльз Камерон, Джакомо Кваренгі, Львов Микола Олександрович, Луїджі Руска та інші[3].
Двоповерхова споруда Провіантського магазина в Харкові первісно призначалась для збереження збіжжя[1]. Приміщення вибудоване з цегли і потиньковане. Декор фасадів надзвичайно спрощений, головний фасад прикрашають неглибокі напівциркульні арки, вікна та карниз. Збережене розфарбування в два кольори, типове для доби — жовте та біле. Історична споруда зовнішнє доглянута, всередині достатньо перебудована[4]; напівпідвальний поверх використовується наразі як крамниця «АТБ».
- ↑ а б Площадь Поэзии :: Путеводитель Харькова. guide.kharkov.ua. Архів оригіналу за 7 вересня 2011. Процитовано 16 вересня 2019.
- ↑ Шрамко, Б. А., & Скирда, В. В. (2004). Рождение Харькова. Харьков: Восточно-региональный центр гуманитарно-образовательных инициатив.
- ↑ История искусства народов СССР. В 9-ти т. Т. 4. Искусство конца XVII—XVIII веков. М.: Изобразительное искусство, 1976. — 472 с.: ил.
- ↑ Савйовський, В. В., Каржинерова, А. Г., & Броневицький, А. П. (2015). Особливості реконструкції промислових будівель під цивільні об'єкти. Науковий вісник будівництва, (1), 71-75.
Text is available under the CC BY-SA 4.0 license; additional terms may apply.
Images, videos and audio are available under their respective licenses.
