Принія афро-азійська
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
| Принія афро-азійська | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 Афро-азійська принія (Ізраїль)
| ||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Prinia gracilis Lichtenstein, 1823 | ||||||||||||||||
Підвиди
| ||||||||||||||||
|
(Див. текст) | ||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||
| Sylvia gracilis Lichtenstein, 1823 | ||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||
|
Принія афро-азійська[2] (Prinia gracilis) — вид горобцеподібних птахів родини тамікових (Cisticolidae). Мешкає в Африці і Азії.
Довжина птаха становить 10-11 см, вага 7 г. Виду не притаманний статевий диморфізм. Верхня частина тіла сіра, поцяткована коричневими плямками. Нижня частина тіла білувата з палевим відтінком, боки охристі. Крила короткі, округлі, хвіст довгий, стернові пера знизу смугасті, сіро-білі. Дзьоб чорний. Під час сезону розмноження верхня частина тіла темніша, бурувата, поза сезоном розмноження верхня частина тіла світліша, смужки на ній менш помітні, боки більш охристі, а дзьоб світліший[3].
Вид був описаний в 1823 році німецьким дослідником Мартіном Гінріхом Ліхтенштайном. Початково птах був віднесений до роду Кропив'янка (Sylvia).
Виділяють сім підвидів:[4]
- P. g. natronensis Blyth, 1847 — Ваді-Натрун, Єгипет;
- P. g. deltae Walden, 1867 — від дельти Нілу до західного Ізраїлю;
- P. g. gracilis (Riley, 1940) — долина Нілу від Південного Судану до Каїру;
- P. g. ashi Deignan, 1942 — узбережжі Червоного моря від Судану до Сомалі;
- P. g. yemenensis Deignan, 1942 — захід Саудівської Аравії, Ємен, південний Оман;
- P. g. hufufae Deignan, 1942 — північний схід Саудівської Аравії і Бахрейн;
- P. g. palaestinae Deignan, 1942 — від південної Сирії до північного заходу Саудівської Аравії.
В 2021 році за результатами молекурярно-генетичного дослідженні низка підвидів, яких раніше відносили до афро-азійської принії були виділені в окремий вид Prinia lepida[5].
Афро-азійські принії мешкають в Сомалі, Еритреї, Ефіопії, Джибуті, Судані, Південному Судані, Єгипті, Ізраїлі, Йорданії, Лівані, Саудівській Аравії, Ємені, Омані і Бахрейні. Вони живуть в сухих і вологих чагарникових заростях, тамариксових заростях, прибережних очеретяних і ситникових заростях. Це осілий вид птахів.
Це переважно комахоїдні птахи. В Еритреї гніздування відбувається з грудня по січень. Гніздо розміщується у високій траві або невисоких чагарниках. В кладці 3-5 яєць. Насуджують яйця і самецт, і самиця, інкубаційний період триває 12 днів. Пташенята залишаються в гнізді 13-14 днів[6].
- ↑ BirdLife International (2016). Prinia gracilis. Архів оригіналу за 28 серпня 2021. Процитовано 28 серпня 2021.
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Ramsay, Robert George Wardlaw: Guide to the birds of Europe and North Africa. 1923, s. 115.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2021). Grassbirds, Donacobius, Malagasy warblers, cisticolas & allies. World Bird List Version 7.3. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 4 жовтня 2018. Процитовано 15 серпня 2021.
- ↑ Species Updates – IOC World Bird List (амер.). Архів оригіналу за 20 жовтня 2020. Процитовано 18 червня 2021.
- ↑ K. E. L. Simmons. The behaviour and general biology of the Graceful Warbler Prinia gracilis. „The Ibis”. 96 (2), ss. 262–292, 1954.
- Warblers of Europe, Asia and North Africa by Baker, ISBN 0-7136-3971-7
- R. F. Porter, S. Christensen, P. Schiermacker-Hansen: Birds of the Middle East. Princeton University-Press, Princeton und Oxford, 1996: S. 164–165 and 375, ISBN 978-0-691-12104-8
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Text is available under the CC BY-SA 4.0 license; additional terms may apply.
Images, videos and audio are available under their respective licenses.
