Потєхін Анатолій Миколайович
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
| Потєхін Анатолій Миколайович | ||
|---|---|---|
 Капітан | ||
 | ||
| Загальна інформація | ||
| Народження | 6 січня 1969 Хмільник, Вінницька область, Українська РСР, СРСР | |
| Смерть | 7 червня 2017 (48 років) Кам'янка, Ясинуватський район, Донецька область, Україна (підрив на вибуховому пристрої) | |
| Поховання | Висока Піч | |
| Alma Mater | Київське вище загальновійськове командне училище | |
| Військова служба | ||
| Роки служби | 1990—1999, 2017 | |
| Приналежність |  Україна | |
| Вид ЗС |  Сухопутні війська | |
| Рід військ |  Механізовані війська | |
| Формування | ||
| Війни / битви | ||
| Командування | ||
| старший офіцер відділення спеціального призначення | ||
| Нагороди та відзнаки | ||
| ||
Анато́лій Микола́йович Потє́хін (6 січня 1969, м. Хмільник, Вінницька область, Українська РСР — 7 червня 2017, Кам'янка, Ясинуватський район, Донецька область, Україна) — український військовослужбовець, розвідник, капітан Збройних сил України, учасник російсько-української війни, футболіст, підприємець, волонтер, громадський активіст, член партії «Народний рух України».
Народився 1969 року в місті Хмільник на Вінниччині. Навчався у міській середній школі № 3. Відвідував різні гуртки, зокрема, займався танцями, грав на музичних інструментах.
У 1986 році закінчив Мінське суворівське військове училище, у 1990 — Київське вище загальновійськове командне училище імені Фрунзе.
У 1990-х роках служив у Збройних силах України на посаді командира розвідувального взводу, потім командира розвідувальної роти житомирської військової частини. З того часу мешкав у військовому містечку в селі Висока Піч неподалік Житомира.
Звільнившись зі Збройних сил у 1999 році, став підприємцем, 2002 року зареєстрував підприємство із роздрібної торгівлі ПП «ЧІГ»[1], займався перевезеннями. 1999 року долучився до лав Народного руху України[2]. Грав у сільській футбольній команді, був представником ФК «Пак-Трейд» (с. Висока Піч)[3][4]. Громадський активіст.
З початком російської збройної агресії проти України став волонтером, а в лютому 2017 року вступив на військову службу за контрактом і вирушив на фронт.
Капітан, старший офіцер відділення спеціального призначення 12-го окремого мотопіхотного батальйону «Київ» 72-ї окремої механізованої бригади.
З 22 лютого виконував бойові завдання на території проведення антитерористичної операції в районі міста Авдіївка.
7 червня 2017 року розвідгрупа під командуванням капітана Потєхіна здійснювала пішу розвідку місцевості та інженерну розвідку між селищем Кам'янка та окупованим селищем Крута Балка в Ясинуватському районі Донецької області. Група виявила облаштовані позиції російських бойовиків та встановила, що на спостережних постах і опорних пунктах противника залучені чергові сили та засоби, а основні сили підрозділів противника перебувають в районах розташування[5]. Під час проведення розвідки, внаслідок спрацювання вибухового пристрою Анатолій Потєхін отримав численні осколкові поранення, що несумісні з життям. Командир групи йшов першим і підірвався на вибуховому пристрої з «розтяжкою», за мить до потужного вибуху зумів врятувати життя бойовому побратиму, закривши його собою. Попри надану медичну допомогу, від отриманих осколкових поранень у голову помер на місці.
10 червня офіцера поховали у Високій Печі[6].
Залишилась дружина та двоє дітей — донька Марія 1994 р.н. і син Іван 2006 р.н.
- За особисту мужність, виявлену у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане виконання військового обов'язку нагороджений орденом Богдана Хмельницького III ступеня (5.7.2017, посмертно)[7].
- За заслуги у військовій та волонтерській діяльності, героїзм і самопожертву, виявлені у захисті територіальної цілісності Української держави нагороджений найвищою відзнакою Житомирської районної ради «Честь і слава Житомирського району» (4.8.2017, посмертно)[8][9].
- 6 січня 2018 року, у день народження Анатолія Потєхіна, в селі Висока Піч пройшов турнір з міні-футболу на його честь, для постійного вшанування полеглого на війні офіцера заснували перехідний Кубок пам'яті Анатолія Потєхіна[10].
- ↑ Приватне підприємство «ЧІГ» // Сайт «Бізнес України»[недоступне посилання з жовтня 2019]
- ↑ Відійшов у вічність воїн-рухівець Анатолій Потєхін // Сайт НРУ, 10 червня 2017[недоступне посилання з липня 2019]
- ↑ Пішов із життя представник футбольної команди Висока Піч Анатолій Потєхін // Житомирська обласна Федерація футболу, 8 червня 2017
- ↑ Ми пам'ятатимемо Тебе, Анатолію, живим…
- ↑ Президент нагородив 159 військовослужбовців ЗСУ // Офіційне інтернет-представництво президента України, 6 липня 2017
- ↑ У Житомирській області поховали розвідника 72 бригади Анатолія Потєхіна // «Житомир.info», 10 червня 2017
- ↑ Указ Президента України від 5 липня 2017 року № 175/2017 «Про відзначення державними нагородами України»
- ↑ Про нагородження Потєхіна Анатолія Миколайовича (посмертно) найвищою відзнакою Житомирської районної ради «Честь і слава Житомирського району» // Житомирська районна рада, 9 серпня 2017
- ↑ Честь і слава Житомирського району. Список нагороджених // Житомирська районна рада
- ↑ Турнір з міні-футболу на Кубок загиблого Героя АТО Анатолія Потєхіна // «Приміське життя», 10 січня 2018. Архів оригіналу за 21 грудня 2018. Процитовано 5 листопада 2018.
- Потєхін Анатолій Миколайович // Книга пам'яті полеглих за Україну.
- Потєхін Анатолій Миколайович. Біографія // На сайті Житомирської районної ради.
- У селі Житомирського району поховають бійця, футболіста й волонтера Анатолія Потєхіна, який загинув в АТО // «Житомир.info», 8 червня 2017.
- Вічна пам'ять… 7 червня офіцер 12 батальйону Анатолій Потєхін загинув, виконуючи військовий обов'язок в зоні бойових дій // Facebook 72 Гвардійська ОМБР, 9 червня 2017.
- У Високій Печі поховали героя-розвідника Анатолія Потєхіна // «Сільське життя», 11 червня 2017.
- Він загинув, щоб жили ми // Житомирська районна рада, 7 червня 2018.
Text is available under the CC BY-SA 4.0 license; additional terms may apply.
Images, videos and audio are available under their respective licenses.
