Послуга
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
| Послуга | |
| Досліджується в | економіка |
|---|---|
| Вужчий зовнішній клас |
schema.org/GovernmentService schema.org/CableOrSatelliteService schema.org/CurrencyConversionService schema.org/PaymentService |
| Частково збігається з | service markd |
| Є об'єднанням | див. список:d |
 Послуга у Вікісховищі | |
По́слуга (англ. service) — це дія, результат якої споживається в процесі її виконання. Послуги становлять собою діяльність індивіда на користь іншої особи. «Цілеспрямована діяльність, результати якої мають прояв у корисному ефекті»[1].
У комерції — трудова доцільна діяльність, результати якої відображаються у корисному ефекті, особливій споживній вартості. Особливістю послуги є збіг у часі та в просторі процесів виробництва, реалізації і споживання її споживної вартості.
Послугою також називають діяльність з надання певного матеріального чи нематеріального блага іншій особі, що здійснюється для задоволення її особистих потреб[2].
Послуги входять до третинного сектора економіки, який став провідним у розвинутих країнах в епоху постіндустріалізму.
Послуги є об'єктом цивільних прав.
Серед чинників, що стимулюють розвиток ринку послуг, домінуючими є прискорений розвиток науково-технічного прогресу та пов'язане з інтенсифікацією виробництва зростання прибутків населення[1].
У сучасному суспільстві сфера послуг, задовольняючи широкий спектр суспільних та індивідуальних потреб, сприяє ефективному розвитку економічних і соціальних відносин.
Невіддільність послуг — одна з основних характеристик послуг, яка полягає в тому, що вони одночасно надаються і споживаються. Їх не можна відділити від джерела незалежно від того, надається послуга людиною або машиною. Їх не можна зберігати для подальшого продажу або використання, в цьому полягає їх недовговічність. Непостійність якості послуг полягає в тому, що їхня якість може дуже сильно змінюватися залежно від того, хто, коли, де і як їх надає.[джерело?]
У міжнародній торгівлі розглядають понад 600 різновидів послуг, об'єднаних в такі класифікаційні групи[1]:
- транспортне обслуговування з підрозділом на пасажирські та вантажні перевезення;
- мандрівки ділові та особисті;
- зв'язок;
- будівництво;
- страхування;
- фінансові;
- комп'ютерні, інформаційні послуги;
- роялті та ліцензування;
- інші бізнес послуги, такі як посередницькі, технічні, лізінгові;
- персональні, культурні та рекреаційні послуги;
- послуги державних установ.
Послуги виробничі — нематеріальний результат виробничої діяльності, що виявляється безпосередньо у виді діяльності, спрямованої на зміну споживчих властивостей продукції.
Послуги матеріальні — послуги, надані споживачам переважно у сфері обігу суспільного продукту. Матеріальні послуги містять у собі діяльність підприємств і організацій вантажного транспорту, заготівлі, торгівлі, матеріально-технічного постачання.
Послуги на світовому ринку — послуги, що надходять на зовнішній ринок, які здебільшого не мають упредметненої форми. Вони утворюють світовий ринок послуг, що розчленовується на більш вузькі ринки: ліцензій і ноу-хау, інженерно-консультаційних, транспортних послуг тощо.
Послуги з післяпродажної підтримки товару — послуги, спрямовані на підкріплення реального товару.
Послуги торгові — додаткова діяльність торговельного підприємства, спрямована на надання допомоги покупцям у здійсненні купівлі товарів, їхній доставці і використанні.[джерело?]
На якість послуги впливають час і місце надання, кадровий склад, рівень кваліфікації, психологічні особливості, навіть стан здоров'я та настрій виробника послуги. Особисті властивості споживача також впливають на оцінку якості отриманої послуги[1].
Характерними ознаками ринку послуг є[1]:
- підвищена ризикованість, пов'язана зі значною мінливістю попиту
- різнорідність діяльності за характером і масштабами, що спричинює значну структурованість ринку
- мобільність суб'єктів ринкової діяльності
- значна галузева та територіальна диференціація, викликана відмінами в рівні економічного розвитку та життя населення
- динамізм та диверсифікація, викликані зростанням потреб населення.
- Генеральна угода з тарифів і торгівлі
- Адміністративні послуги
- Соціальні послуги
- Прислуга
- Третинний сектор економіки
- Зовнішньоекономічна послуга
- ↑ а б в г д Любіцева О. О. Ринок туристичних послуг. Архів оригіналу за 6 січня 2012. Процитовано 21 грудня 2011.
- ↑ Див.: Закон України «Про захист прав споживачів» [Архівовано 25 червня 2018 у Wayback Machine.], п. 17 ст. 1.
- В. В. Батрименко, А. П. Румянцев. Світові ринки послуг // Українська дипломатична енциклопедія: У 2-х т./Редкол.:Л. В. Губерський (голова) та ін. — К.:Знання України, 2004 — Т.2 — 812с. ISBN 966-316-045-4
- Сервіс [Архівовано 22 листопада 2016 у Wayback Machine.] // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2003. — Т. 5 : П — С. — 736 с. — ISBN 966-7492-05-2.
- ПОСЛУГИ [Архівовано 11 червня 2016 у Wayback Machine.] // Фармацевтична енциклопедія
- СЕРВІС [Архівовано 3 серпня 2016 у Wayback Machine.] // Фармацевтична енциклопедія
|
Це незавершена стаття з права. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
|
| |||||||||||||||||||||||
Text is available under the CC BY-SA 4.0 license; additional terms may apply.
Images, videos and audio are available under their respective licenses.
