Військово-повітряні сили і війська ППО Білорусі
Ваенна-паветраныя сілы і войскі супрацьпаветранай абароны Рэспублікі Беларусь
Емблема Повітряних сил Білорусі
На службі	15.червня.1992 року
Країна	Білорусь
Належність	Збройні сили Білорусі
Тип	повітряні сили
Роль	панування в повітрі, повітряна розвідка, авіаційна підтримка
Чисельність	11300
Конфлікти	Конфлікт у Ківу Французько-івуарійський конфлікт
Командування
Поточний командувач	Генерал-майор Ігор Голуб
Знаки розрізнення
Прапор
Кругляк
Авіація
Ударні літаки	Су-25
Винищувачі	МіГ-29, Су-27, Су-30СМ
Навчальні літаки	Л-39, Як-130
Транспорт	Ан-24, Ан-26, Іл-76
Ударні гелікоптери	Мі-24, Мі-35М
Універсальні гелікоптери	Мі-8МТ, Мі-26
Медіафайли на Вікісховищі

Військово-повітряні сили та війська ППО Республіки Білорусь (біл. Ваенна-паветраныя сілы і войскі супрацьпаветранай абароны) — один з видів Збройних сил Білорусі, головним завданням якого є прикриття адміністративних, військових, економічних центрів Республіки Білорусь, угруповань її військ від ударів супротивника з повітря, а також для ураження об'єктів та військ противника та забезпечення бойових дій Сухопутних військ.

У 2015 році зі складу авіації ВПС і військ ППО Білорусі була виключена остання вертолітна база — 181-ша, що базувалась на аеродромі Пружани. Її розформування було завершене до 1 грудня 2015 року.

Розпізнавальний знак ВПС Республіки Білорусь

• Весна 1992 року. Створення власних збройних сил Республіки Білорусь після розпаду СРСР.
• 15 червня 1992 року, на базі управління 26-й Повітряної армії ВПС СРСР, було сформовано командування Військово-повітряних сил Республіки Білорусь.
• 1 серпня 1992 року, на основі управління ППО Білоруського військового округу, та 2-ї окремої армії ППО, було сформовано командування Військ ППО Республіки Білорусь.
• У 2001 році ВПС та війська ППО Білорусі були об'єднані в один вид збройних сил.

4 і 10 березня 2005 року 3 льотчики ВПС Республіки Білорусь встановили на 2 МіГ-29БМ (б/н 06 і 07) 15 світових авіаційних рекордів за часом набору висоти 3000, 6000, 9000 і 12 000 м без навантаження і з навантаженням від 1000 та 2000 кг, а також по досягненню швидкості польоту замкнутим маршрутом протяжністю 100, 500 і 1000 км без навантаження.

Загалом за час існування, білоруські ВПС втратили в катастрофах 12 льотчиків, 8 літаків та 2 гелікоптери:

• 23 травня 1996 року під час тренувального польоту розбився винищувач Су-27. Пілот Володимир Карват – загинув. Льотчику посмертно було присвоєно звання «Герой Білорусі» за те, що відвів машину, що падає, від населеного пункту;
• 19 травня 1997 року під час тренувального польоту розбився винищувач-бомбардувальник Су-17. Льотчик-випробувач Сергій Погребан загинув;

• 

  30 серпня 2009 року під час виступу на авіаційному шоу у польському місті Радом розбився Су-27УБМ. Загинули заступник командувача Західним оперативно-тактичним командуванням ВПС та військ ППО полковник Олександр Марфіцький та заступник командира 61-ї винищувальної авіабази полковник Олександр Журавлевич;
• 21 квітня 2010 року під час тренувального польоту в районі Ружан (Пружанський район) зіткнулися в повітрі два винищувачі МіГ-29. Пілот одного з літаків зумів катапультуватись. Інший винищувач приземлився на аеродромі;
• 23 вересня 2010 року в Ганцевичському районі під час виконання пілотажу підвищеної складності на малих висотах зазнав катастрофи МіГ-29. Загинули підполковник Сергій Коваленко та майор Олександр Жигайло;
• 29 листопада 2011 року на аеродромі Пружани під час виконання тренувального польоту зазнав катастрофи Мі-24. Жертвами катастрофи стали троє членів екіпажу: майор Олег Кохно, капітан Денис Глущенко, капітан Валерій Бобко;
• 12 червня 2012 року на полігоні «Німан» під Лідою розбився Су-25. Загинув пілот - підполковник Микола Гриднєв;
• 30 вересня 2014 року у Лідському районі впав штурмовик Су-25. Льотчик вижив;
• 11 листопада 2014 року у Ляховичському районі Брестської області впав МіГ-29 61-ї винищувальної авіабази. Льотчик катапультувався та вижив. Причина - пожежа, викликана коротким замиканням через порушення цілісності ізоляції від тертя джгута та трубопроводу;
• 25 квітня 2016 року під час планової посадки на майданчик приземлення поза аеродромом за 6 кілометрів від Мозиря сталася аварія гелікоптера Мі-24П 50-ї змішаної авіаційної бази ВПС та військ ППО. Екіпаж гелікоптера залишився живим.
• 27 січня 2017 року в Демократичній Республіці Конго в районі Рутшуру збито (за деякими даними, аварія сталася з технічних причин) два гелікоптери Мі-24, на одному з яких були троє білоруських військових фахівців, які займалися підготовкою льотчиків і техніків конголезьких військово-повітряних сил. Усі білоруси вижили, але були госпіталізовані до медустанови міста Гома.
• 23 лютого при виконанні планових польотів на аеродромі «Бобруйский» під час розгону МіГ-29 стався спалах двигуна. Льотчик катапультувався та вижив.
• 19 травня 2021 року в Барановичах розбився навчально-бойовий літак Як-130 116-ї штурмової авіаційної бази. Обидва льотчики, майор Андрій Нічипорчик та лейтенант Микита Куканенко катапультувалися, але загинули.

• 2 вересня 1995 року три повітряні кулі, що борються за кубок Гордона Беннетта, влетіли до білоруського повітряного простору. Попри той факт, що організатори повідомили білоруському уряду про гонку ще в травні, і що плани польотів були також представлені, білоруські військово-повітряні сили та війська протиповітряної оборони збили одну повітряну кулю. Загинуло двоє американських громадян. З двох повітряних куль, що залишилися, одна була змушена відразу екстрено приземлитися, а інша приземлилася через дві години після події внаслідок погіршення погоди. Екіпажі двох повітряних куль були оштрафовані за в'їзд до Білорусії без візи, а потім звільнені.
• 6 листопада 2004 року літаки ВПС Кот-д'Івуару з білоруськими льотчиками на борту помилково розбомбили позиції французьких миротворців у районі міста Буаке.
• 4 липня 2012 року шведський цивільний літак з території Литви незаконно перетнув повітряний простір Білорусії, скинувши на маленьких парашутах над містами Мінськ та Івенець іграшкових плюшевих ведмедиків з прикріпленими до них табличками, забезпеченими написами, що агітують проти уряду Лукашенка і проти порушення прав людини у країні.
• 23 серпня 2020 року щонайменше один білоруський гелікоптер Мі-24 вилетів для перехоплення зв'язки повітряних куль, що занесло вітром з боку литовського кордону на схід. До зв'язки куль було підвішена, за твердженням Міністерства оборони Республіки Білорусь, «антидержавна символіка». Наступного дня міністерства закордонних справ двох країн обмінялися нотами протесту: у Литві заявили про порушення білоруськими гелікоптерами повітряного простору Литви, а білоруське МЗС заявило про сплановану провокацію.

• Командування Військово-повітряних сил та військ ППО
• 61-ша винищувальна авіабаза
• 50-та змішана авіабаза
• 116-та гвардійська штурмова авіабаза
• 483-тя база охорони, обслуговування іта забезпечення
• зенітний ракетний полк (Лунинець)^[1][2]
• 1146-й гвардійський зенітний ракетний полк^[ru] («Тор-М2», Барановичі)^[3][4]
• 147-ма зенітна ракетна бригада (С-300В, Бобруйськ)
• 276-й окремий батальйон охорони та обслуговування (аеродрому)

Згідно з даними IISS The Military Balance на 2022 рік Військово-повітряні сили Білорусі мали у своєму розпорядженні таку техніку:^[5]

Найменування	Фото	Країна походження	Призначення	Варіант	Кількість	Примітки
Бойові літаки
Су-30		Росія	Багатоцільовий винищувач	Су-30СМ	4	Замовлено 12 літаків
Міг-29		СРСР	Багатоцільовий винищувач	МіГ-29С МіГ-29УБ МіГ-29БМ	34
Су-27		СРСР	Багатоцільовий винищувач	Су-27 Су-27УБ	21	не експлуатуються, знаходяться на зберіганні
Ударні
Су-25		СРСР	Штурмовик	Су-25К Су-25УБК	22	Також близько 20 Су-25 знаходяться на зберіганні
Навчальний літак
Як-130		Росія	навчально-бойовий		11
Л-39		Чехія	навчально-тренувальний		10	Куплені у України у 2005 році.
Транспортний літак
Іл-76		СРСР	Транспортний літак		2
Ан-26		СРСР	Транспортний літак	Ан-26 Ан-24	5
Гелікоптери
Мі-24		СРСР	Ударний гелікоптер	Мі-24В Мі-24П Мі-24Р Мі-24К	12
Мі-35М		Росія	Ударний гелікоптер	Мі-35П
Мі-8		СРСР	Багатоцільовий гелікоптер	Мі-8 Мі-8МТВ-5	8 12
Мі-26		СРСР	Багатоцільовий гелікоптер		6	знаходяться в резерві
ППО
С-400		Росія	ЗРК великого радіусу дії
С-300		СРСР	ЗРК великого радіусу дії	С-300ПС С-300В	48
Бук		СРСР	ЗРК середнього радіусу дії	Бук-М1 Бук-М2	4 дивізіона
Оса		СРСР	ЗРК малого радіусу дії	Оса-АКМ	6 дивізіонів
Стріла-10		СРСР	ЗРК малого радіусу дії
Тор		Росія	ЗРК середнього радіусу дії	Тор-М2Е	17
Противник-ГЕ		Росія	Трьох координатна РЛС		5

• (рос.) Інтернет сторінка ВПС Білорусі

Це незавершена стаття з військової справи. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

Це незавершена стаття про Білорусь. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

п о р Збройні сили Білорусі Сухопутні війська Повітряні сили Сили спеціальних операцій Війська територіальної оборони Військові звання  • Військова історія

п о р Повітряні сили країн Європи Незалежні держави Австрія • Азербайджан² • Албанія • Андорра • Бельгія • Білорусь • Болгарія • Боснія і Герцеговина • Ватикан • Велика Британія • Вірменія² • Греція • Грузія² • Данія • Естонія • Ірландія • Ісландія • Іспанія¹ • Італія • Казахстан² • Кіпр² • Латвія • Литва • Ліхтенштейн • Люксембург • Мальта • Молдова • Монако • Нідерланди • Німеччина • Норвегія • Північна Македонія • Польща • Португалія • Росія² • Румунія • Сан-Марино • Сербія • Словаччина • Словенія • Туреччина² • Угорщина • Україна • Фінляндія • Франція • Хорватія • Чехія • Чорногорія • Швейцарія • Швеція Невизнані і частково визнані держави Республіка Абхазія²³ • Республіка Косово³ • Нагірно-Карабаська Республіка² • Республіка Південна Осетія²³ • Турецька Республіка Північного Кіпру²³ • Придністровська Молдавська Республіка  • Чеченська Республіка Ічкерія ¹ Частково в Африці      ² Переважно в Азії      ³ Визнана хоча б однією державою-членом ООН

1. ↑ У білорусі сформували новий зенітний ракетний полк біля кордону з Україною
2. ↑ У Білорусі сформували новий зенітний ракетний полк поблизу України
3. ↑ Завдяки Росії Білорусь розгорнула полк з новими ЗРК «ТОР-М2». http://opk.com.ua/. Оборонно-промисловий Кур'єр. 4 грудня 2017. Процитовано 16 січня 2018.
4. ↑ В Барановичах возродили знаменитый 1146 зенитный ракетный полк. http://www.ctv.by/. СТВ. 4 грудня 2017. Архів оригіналу за 17 січня 2018. Процитовано 16 січня 2018.
5. ↑ The Military Balance 2022. IISS (англ.). Процитовано 16 березня 2023.