Повідь у Центральній Європі 2024 року
Міст Желязни у Клодзьку затоплений паводковою хвилею 15 вересня 2024 року
Початок	13 вересня 2024
Постраждалі райони	• Австрія • Польща • Румунія • Словаччина • Словенія • Хорватія • Чехія • Італія
Причина	Циклон «Борис»
Жертви	13

Повідь у Центральній Європі 2024 року — повідь, що почалася в Центральній Європі в п'ятницю 13 вересня 2024. Стала наслідком приходу циклону «Борис», який спричинив різке похолодання і опади (сильні тривалі дощі, а в Альпах і Шумаві — снігопад)^[1][2][3].

Кінець весни та початок літа 2024 року супроводжували численні сильні шторми в Центральній Європі (повідь на південному заході Німеччини, півдні Німеччини та Швейцарії), викликані дуже нестабільною реактивною течією, тобто швидкорухомими потоками повітря. Лише у серпні встановилася стабільніша літня погода. Цей місяць став ще одним рекордно теплим місяцем у деяких регіонах Центральної Європи, наприклад, в Австрії. На другому тижні вересня реактивна течія знову стала нестабільна. Перед і позаду циклону, що рухається у бік Скандинавії, відбулися два потужних вторгнення холодного повітря на регіон центрального Середземномор'я. За кілька днів регіональна температура впала на 20 °C з середини літа до позначки нижче 10 °C^[4].

11 і 12 вересня вихор низького тиску з висотним низьким ядром, що отримав міжнародну назву «Борис», а в Берлінському університеті — «Анетт», сформувався на протяжному холодному фронті над північною Італією^[5]. Сильний південний потік перед Скандинавським мінімумом спричинив те, що італійський мінімум перемістився класичним шляхом до Карпатського басейну^[6]. Різкі кліматичні контрасти над Європою, зокрема північні та південні течії довжиною понад 2000 км, висока температура в Середземномор'ї та полярне повітря над Північним морем, спричинили значне перенесення вологи до східної частини Центральної Європи та інтенсивне накопичення опадів у Карпатах та Північних Альпах.

Ситуація посилюється через глобальне потепління, через яке Середземне море нагрівається, а атмосфера поглинає більше вологи, що призводить до збільшення кількості опадів у хорошу погоду. У середині вересня 2024 року температура Середземномор'я досягла рекордних значень, коливаючись від 25 °C до 30 °C у північному середземноморському регіоні. Це означає, що показники в деяких випадках були значно більш ніж на 4 °C вище довгострокового середнього показника^[7].

Німецька погодна модель «ICON» прогнозує до 500 л/м² протягом 72 годин у районі Карконоші. Такі значення, можливо, відповідали б тисячолітній поведі на Ельбі та Одері. Для східного регіону Північних Альп і центрального Дунаю австрійська модель «AROME/INCA» прогнозує понад 300 л/м², інші моделі навіть дають 400 л/м². На місцях можливі столітні поведі. Однак хвиля паводка пом'якшилася завдяки великій кількості свіжовипавшого снігу в Альпах. У високих Альпах від центральної Швейцарії до Австрії очікується до 2 метрів свіжого снігу, зі снігопадами до більш високих постійних поселень на висоті близько 1000 м^[8].

15 вересня було видано розпорядження про евакуацію 1600 осіб у Клодзькому повіті, у містах: Льондек-Здруй, Строне Шльонське, Клодзько, Бистрица-Клодзька, а також у селах: Мендзигуже, Вілканів, Горжанів, Олджиховиці-Клодзкі, Кросновиці, Желязно, Тшебешовиці, Радохів, Домашків, Длугополе-Здруй, Длугополе Дольне, Длугополе Гірне. Мер Вроцлава оголосив тривогу про повінь для всього міста об 23:00.^[9] Також було оголошено про евакуацію мешканців прилеглих до Ниси-Клодзької територій у гмінах Бардо та Камінець-Зонбковіцький. У Бельсько-Бялі евакуювали мешканців вул. Собеського, Живецька та Водна. Окремі люди були евакуйовані із Забелкова, Халупків, Ридултів, Зебжидовиць та Ясениці. Першою смертельною жертвою повені в Польщі став чоловік у Кросновицях . У другій половині дня тіло 42-річного чоловіка знайшли в струмку в Бельсько-Бялій.^[10]

На 244 гідрологічних постах біля Чехії було зафіксовано одне із рівней активності повідей^[cs]. Було зупинено рух на десятках залізничних маршрутів та доріг. Понад 250 тисяч домівок лишилися без електрики^[11]. Було скасовано численну кількість культурних та спортивних заходів. Влада розпочала евакуацію та зводить у містах огородження проти повіддя^[12].

Влада Австрії оголосила надзвичайний стан у Відні^[13], Нижній Австрії^[13], Верхній Австрії^[14].

Річка Відень, яка у звичайний час тече мляво, стала бурхливою водоймою та затопила велосипедні доріжки та вулиці^[15]. Підтоплено полотна деяких маршрутів метрополітену^[15].

Майже 300 шосе у Нижній Австрії були закриті^[16], 1800 осіб були евакуйовані^[15]. Близько 3500 домогосподарств наразі без світла^[15]. Деяку частину маршрутів потягів прийшлось скасувати^[17]. У деяких регіонах Нижньої Австрії почалися проблеми із постачанням води до домівок.

Малі та середні водойми Верхньої Австрії вийшли з берегів^[18]. Через повінь було викликано багато пожежних підрозділів. Як запобіжний захід 14 вересня у Маутгаузені^[de], у Ґрайні^[de] та у Саксені^[de] було встановлено захист від повідей^[18]. Частина захисту від повідей також була установлена в Ланґенштейні^[de] (в так званій затоці Сант-Ґеорґенер)^[18].