Баранець звичайний
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
| Баранець звичайний | |
|---|---|
| |
 У безпеці (NatureServe) | |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Рослини (Plantae) |
| Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
| Клас: | Lycopodiopsida |
| Порядок: | Lycopodiales |
| Родина: | Плаунові (Lycopodiaceae) |
| Рід: | Баранець (Huperzia) |
| Вид: | Баранець звичайний (H. selago)
|
| Біноміальна назва | |
| Huperzia selago | |
Плаун баранець, Баранець звичайний (Lycopodium selago L. Huperzia selago (L.) Bernh. ех Schrank et Mart.]) — багаторічна трав'яниста вічнозелена спорова рослина родини баранцеві (Huperziaceae). Вид занесено до Червоної книги України.
Невисока (5–25 см), з піднятими стеблами і гострими відстовбурченими листками. Тіньовитривала рослина. Баранець звичайний — багаторічна трав'яниста жовтувато- або світло-зеленого кольору рослина. Стебло заввишки 5-25 см, дихотомічне розгалужене, густо вкрите ланцетними або лінійно-ланцетними твердими листками. Спороносить у липні — жовтні.
Поширена в Європі, Західному i Східному Сибіру, на Далекому Сході, у Середній Азії, Північній Америці. В Україні поширений в Українських Карпатах, на Поліссі, Розточчі, північній частині лісостепової зони.
Зростає у затінених вологих лісах, на окрайцях боліт, на щебенистих схилах, на вологих ґрунтах, на полонинах та скелях — у субальпійському та альпійському поясах (до 1900 метрів); кальцефоб; мезофіт.
Популяції нечисленні, трапляються рідко. Головні причини зміни чисельності — збирання рослини як лікарської сировини, вирубування лісів, рекреаційне навантаження.
Охоронний статус — I категорія. Охороняється у заповідниках — Карпатському (біосферний) та Розточчя (природний) і заказниках, зокрема у Нобельському національному природному парку і у Бущанському ботанічному заказнику загальнодержавного значення (Рівненської області).
Назва зумовлена тим, що рослина застосовувалась проти ковтунів у овець[1]. Одна з назв чеською, теж пов'язана з таким застосуванням - koltunova zelina.
- Флора УРСР. Том I / Під ред. О. В. Фоміна. — К.: Вид-во АН УРСР, 1936. — 200 c.
- Андрієнко Т. Л., Антонова Г. М. Флористичні знахідки на Ровенщині // Український ботанічний журнал. — 1986. — 43, № 4. — С. 97-101.
- Вавриш П. Е., Лихобабина Е. П. Нові місцезнаходження Huperzia selago (L.) Bernh. на території Українського Полісся // Український ботанічний журнал. — 1975. — 32, № 3. — С. 342–343.
- Мшанецька Н. Баранець звичайний // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — 696 с. — ISBN 966-528-197-6.
- Єлін Ю. Я., Зерова М. Я., Лушпа В. І., Шабарова С. І. Дари лісів. — Київ : Урожай, 1979. — 440 с.
- Панченко С. М., Чорней І. І., Сичак Н. М., Мельник В. І. Баранець звичайний / Червона книга України. Рослинний світ / за ред. Я. П. Дідуха — К.: Глобалконсалтинг, 2009. — 900 с. ISBN 978-966-97059-1-4
- Определитель высших растений Украины / Доброчаєва Д. Н., Котов М. И., Прокудин Ю. Н. и др. — К.: Наукова думка, 1987. — 548 с. (рос.)
- (рос.) Флора европейской части СССР. Т. I / Под ред. А. А. Федорова. — Л.: Наука, 1974. — 404 с.
- Баранець звичайний в Червоній книзі України [Архівовано 5 квітня 2014 у Wayback Machine.]
- Плаун баранець // Лікарські рослини : енциклопедичний довідник / за ред. А. М. Гродзінського. — Київ : Видавництво «Українська Енциклопедія» ім. М. П. Бажана, Український виробничо-комерційний центр «Олімп», 1992. — С. 350. — ISBN 5-88500-055-7.
|
Це незавершена стаття з ботаніки. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
- ↑ БАРАНЦІ — ЕТИМОЛОГІЯ | Горох — українські словники. goroh.pp.ua (ua) . Процитовано 17 травня 2024.
Text is available under the CC BY-SA 4.0 license; additional terms may apply.
Images, videos and audio are available under their respective licenses.
