План «Вайс»
нім. Fall Weiß частина Друга світова війна Польська кампанія
Тип	наступальний
Місце	Польща
Заплановано	Третій Рейх: Головнокомандування сухопутних сил (ОКХ)
Планування	Вальтер фон Браухіч
Командування	Герд фон Рундштедт Федор фон Бок
Мета	окупація Польщі
Дата	1 вересня 1939 4 45 (UTC+2)
Виконання	Вермахт: Група армій «A» Група армій «B»
Результат	розподіл Польщі
Втрати	зниклі безвісти — 3 409 10 572 вбитих 30 322 поранених

План «Вайс» (нім. Fall Weiß — Білий план) — план вторгнення Німеччини в Польщу у вересні 1939 року. План розроблявся у квітні — червні 1939 року, реалізований з початком вторгнення в Польщу 1 вересня 1939 року.

План припускав вести стрімкий наступ проти Польщі максимальними силами за рахунок ослаблення військ, що прикривають кордон з Францією та країнами Бенілюксу. Швидкий наступ на Сході і вирішальні успіхи на цьому напрямку повинні були проявитися раніше, ніж союзники подолають укріплення вздовж французького кордону на «лінії Зігфріда» і вийдуть до Рейну. Німецьке командування виходило з концепції бліцкригу — раптовим вторгненням на польську територію і за два тижні повністю знищити польську армію.

У операції передбачалося застосування мобільних танкових і моторизованих з'єднань, об'єднаних у танкові армії та корпуси. ОКХ відмовилося від використання танків для посилення піхотних дивізій — майже вся броньована техніка була зосереджена в п'яти моторизовани корпусах: 14-му, 15-му, 16-му, 19-му і гірському (18-му). Згідно з планом, ці з'єднання повинні були знайти слабкі місця в обороні супротивника, подолати їх і вийти на оперативний простір, виграючи на флангах польських армій. Надалі передбачалося рішучий бій на оточення і знищення, причому піхотні корпуси повинні були діяти проти фронту, а мобільні частини — атакувати його з тилу.

Німецьке командування розуміло, що ця концепція не використовувалася на практиці і тому передбачити результат неможливо. У зв'язку з цим, 10-та танкова дивізія (Третій Рейх) була виведена зі складу 19-го моторизованого корпусу і підпорядкована групі армій «Північ» .

Передбачав 3 сторони нападу.

• Головна атака з території Німеччини через західний кордон Польщі.
• Атака з півночі зі Східної Пруссії.
• Атака німецьких і союзних словацьких військ ( Словацьке вторгнення у Польщу (1939)).

Всі три напрямки атаки сходилися в районі Варшави, де планувалося оточити і знищити польську армію на захід від Вісли.

Група армій «Південь» мала мету наступати з території Сілезії і Моравії в напрямку на Варшаву , вийти до Вісли і, зімкнувшись з групою армій "Північ", спільно знищити залишки польських військ в західній Польщі. Головна роль відводилася 10-й армії, яка здійснює удари в напрямку Варшави і виходить до Вісли на ділянці між гирлами річок Бзура і Вепш. 8-ма армія , що розташовувалася північніше , повинна була наступати на Лодзь і прикрити північний фланг 10-ї армії. 14-та армія , що базувалася на південь від 10-й ( в основному в Моравії ), повинна була взяти Краків , захопити переправи на річці Дунаєць і далі наступати на Сандомир , підтримуючи наступ і не дозволяючи польській армії створювати укріплень на річках.

Завданням групи армій «Північ» було наступ з території Померанії і Східної Пруссії ( 3-тя армія ) в загальному напрямку на Варшаву і, зімкнувшись з групою армій «Південь» , спільно знищити залишки польських військ на північ Вісли. 4-та армія повинна була у взаємодіях із західними частинами 3-ї армії зайняти лівий берег Вісли в районі Хелмно і наступати в південно-східному напрямку на Варшаву. 3-й армії належало виступати зі Східної Пруссії і діяти на північ від річки Нарев , далі наступ на Варшаву і Седльце .

Командувачі протиборчих сторін — Вальтер фон Браухіч (Німеччина), Едвард Ридз-Сміглий (Польща).

• С. Переслегин. Вторая мировая: война между реальностями. — М. : Яуза, Эксмо, 2006. — С. 23-24.