? Печериця звичайна
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota) Царство: Гриби (Fungi) Підцарство: Вищі гриби (Dikarya) Тип: Базидієві (Basidiomycota) Підтип: Agaricomycotina Клас: Агарикоміцети (Agaricomycetes) Підклас: Agaricomycetidae Порядок: Агарикальні (Agaricales) Родина: Печерицеві (Agaricaceae) Рід: Печериця (Agaricus) Вид: Печериця звичайна
Біноміальна назва
Agaricus campestris Linnaeus, 1753
Синоніми
Psalliota campestris
Посилання
Вікісховище: Agaricus campestris EOL: 10407419 МСОП: 122090215 NCBI: 56157 MB: 356498 IF: 356498

Печериця звичайна, печериця степова (Agaricus campestris L. ex Fr. Psalliota campestris (L. ex Fr.) Quél.) — вид грибів із родини агарикових (Agaricaceae). Місцеві назви — стернівка, печірка.

Шапка 4-8 (12) см у діаметрі, товстоніжном'ясиста, куляста, згодом опукло- або плоскорозпростерта, біла, брудно-біла, іноді з легким рожевуватим або коричнюватим відтінком, гола або з малопомітними притиснутими лусочками, блискуча, шовковиста. Пластинки вільні, рожевуваті, брудно-рожеві, пізніше темно-коричневі. Спорова маса пурпурово-коричнева. Спори 7-9(10) × 5-6(7) мкм, гладенькі. Ніжка 3-6(8) × 0,8-2 см, щільна, кольору шапки, з тонким нестійким кільцем. М'якуш ніжний, білий, при розрізуванні рожевіє, з приємним смаком і запахом.

Зустрічається по всій Україні: на луках, полях, у цілинних степах, групами. Збирають у червні — жовтні. Дуже добрий їстівний гриб. Використовують вареним, смаженим; про запас сушать, засолюють, маринують. У печериці звичайної виявлено антибіотики з широким спектром дії.

Замість печериці звичайної часом помилково збирають печерицю рудіючу отруйну та смертельно отруйні мухомори — білий смердючий і бліду поганку.

• Єлін Ю. Я., Зерова М. Я., Лушпа В. І., Шаброва С. І. Дари лісів. — К.: Урожай, 1979.
• Зерова М. Я., Єлін Ю. Я., Козьяков С. М. Гриби: їстівні, умовно їстівні, неїстівні, отруйні. — Київ : Урожай, 1979. — С. 104—105.

• Печериця звичайна // Лікарські рослини : енциклопедичний довідник / за ред. А. М. Гродзінського. — Київ : Видавництво «Українська Енциклопедія» ім. М. П. Бажана, Український виробничо-комерційний центр «Олімп», 1992. — С. 337. — ISBN 5-88500-055-7.

Це незавершена стаття з мікології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.