Петро Валуєв
Петро Валуєв у 1880 р.
Народився	22 вересня (4 жовтня) 1815(1815-10-04) Царицино, Московська губернія, Російська імперія
Помер	27 січня (8 лютого) 1890(1890-02-08) (74 роки) Санкт-Петербург, Російська імперія
Поховання	Тихвінське кладовищеd
Громадянство	Російська імперія
Національність	росіянин
Діяльність	міністр внутрішніх справ, голова комітету міністрів
Знання мов	російська[1]
Титул	Граф
Посада	член Державної ради Російської імперії[d]
Рід	Q4103004?
Батько	Q111134229?
Мати	Friederike Annette Elisabeth von der Brinckend
У шлюбі з	Марія В'яземська
Нагороди
Медіафайли у Вікісховищі

Петро́ Олекса́ндрович Валу́єв (нар. 22 вересня (4 жовтня) 1815(18151004), Царицино, Московська губернія, Російська імперія — пом. 27 січня (8 лютого) 1890, Санкт-Петербург, Російська імперія) — російський державний діяч, граф. Губернатор Курляндської губернії (1853—1858 роки), міністр внутрішніх справ (1861—1868 роки), голова комітету міністрів (1879—1881 роки).

Склавши іспит при Московському університеті, служив в канцелярії московського військового генерал-губернатора, в 2-му відділенні власної Його Імператорської Величності канцелярії.

У 1845 році призначений чиновником особливих доручень при Ризькому військовому генерал-губернаторі Головіні. Завдяки зв'язкам, (між іншим, через жінку, дочку поета Петра Вяземського), а також працьовитості, знанню іноземних мов, вмінню говорити і писати офіційні папери, але все більше завдяки майстерному лавіруванню між протилежними течіями, він зробив блискучу кар'єру.

У 1853 році він був призначений курляндським губернатором.

У 1855 році Валуєв написав записку: «Дума русского» (надрукована у 1891 році в «Руській Старині», № 5) та розіслав її в рукописі великому князю Костянтину Миколайовичу та іншим високопоставленим особам, що вважалися прихильниками реформ. У цій записці він доводив, що немає місця багатомовності в Російській імперії.

У 1858 році Валуєв був призначений директором 2-го департаменту міністерства державного майна, а потім і статс-секретарем.

У 1861 році призначений на посаду міністра внутрішніх справ. Шестирічне управління Валуєва міністерством відзначалось протистоянням національно-визвольному руху народів Російської імперії, в першу чергу українського. Валуєв, відомий своєю заявою, що «ніякої окремої малоросійської мови не було, немає і бути не може» підготував так званий Валуєвський циркуляр 1863 року про обмеження української мови.

Валуєв залишив посаду міністра внутрішніх справ у 1868 році, проте продовжував займати відповідальні посади в державному апараті. Так в 1870 році він став ініціатором запровадження загальної військової повинності.

У 1872—1879 роках міністром державного майна, з 1879 року головою Кабінету міністрів.

З 1881 року — у відставці.

• Русифікація України
• Російський імперіалізм
• Загальноросійська ідея
• Хронологія утисків української мови
• Емський указ
• Катков Михайло Никифорович
• Юзефович Михайло Володимирович
• Погодін Михайло Петрович
• Чорносотенці

• Валуєв Пйотр [Архівовано 14 червня 2021 у Wayback Machine.] // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1958. — Т. 1, кн. II : Літери В — Ґ. — С. 124-125. — 1000 екз.
• В. Б. Любченко. Валуєв Петро Олександрович [Архівовано 1 червня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2003. — Т. 1 : А — В. — С. 429. — ISBN 966-00-0734-5.
• Циркуляр міністра внутрішніх справ П. А. Валуєва

Генеалогія та некрополістика	Родовід
Література та бібліографія	Open Library
Тематичні сайти	SNAC
Словники та енциклопедії	Brockhaus Enzyklopädie · Encyclopædia Britannica · Internetowa encyklopedia PWN · Prabook
Довідкові видання	Consortium of European Research Libraries · Deutsche Biographie · SNAC
Нормативний контроль	BNF: 10695101w · FAST: 206851 · Freebase: /m/0crgh9 · GND: 122416279 · ISNI: 0000000109034619 · J9U: 987007445326605171 · LCCN: n87847138 · LIBRIS: 20dhpfnl5gf1gd3 · MAK: 9810549106205606 · NKC: jo2002161771 · NLG: 174595 · NTA: 231038747 · NUKAT: n98048489 · SELIBR: 373578 · SUDOC: 117780863 · VIAF: 56600443

п о р Русифікація
За країнами	Білорусь Балтія (Естонія • Латвія • Литва) Молдова Польща Росія Україна Крим Фінляндія
Організатори	Микола I Олександр II Михаїл Муравйов Йосиф Семашко Петро Валуєв Олександр III Микола Бобриков Йосип Сталін Микита Хрущов Леонід Брежнєв Олександр Лукашенко
Діячі спротиву	Кастусь Калиновський Леопольд Мехелін Едуард Полон Пер Евінд Свінгувуд Олекса Гірник Василь Макух Альберт Разін Зенон Позняк Атнер Хузангай Ромас Каланта Іван Дзюба
Пов'язане	Полоцький собор 1839 року Валуєвський циркуляр Заборона литовського друку Емський указ Зросійщення прізвищ українських Кирилізація в СРСР Український правопис 1933 року Білоруський правопис 1933 року Львівський собор 1946 року Трасянка Суржик Дерусифікація Україна
Види	Радянізація
Категорія