Першин Павло Миколайович
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
| Павло Миколайович Першин | ||||||
|---|---|---|---|---|---|---|
| рос. Павел Николаевич Першин | ||||||
 | ||||||
| Народився | 4 січня 1891 Бубинське | |||||
| Помер | 11 листопада 1970 (79 років) Київ | |||||
| Поховання | Байкове кладовище | |||||
| Країна |  СРСР | |||||
| Діяльність | економіст | |||||
| Alma mater | Петроградський університет | |||||
| Галузь | економіка | |||||
| Відомі учні | • академіки І. І. Лукінов, М. М. Паламарчук, О. О. Сторожук; • доктора економічних наук П. Ф. Вєдєнічев, І. К. Бондар | |||||
| Членство | НАНУ | |||||
| Нагороди |
| |||||
Павло Миколайович Першин (рос. Павел Николаевич Першин; 4 січня 1891, Бубинське — 11 листопада 1970, Київ) — російський і український, радянський економіст-аграрник, академік АН УРСР (з 30 червня 1948 року)[1], заслужений діяч науки УРСР.
Народився 4 січня 1891 року в селі Бубинскому (тепер Сивінського району Пермського краю). У 1916 році закінчив Петроградський університет. 3 1919 року протягом трьох десятиліть завідував кафедрами політичної економії і статистики, економіки землевпорядкування, народногосподарського планування у вишах Москви, Воронежа та Харкова.
У 1948–1950 роках — директор Інституту економіки АН УРСР, керував аграрним відділом цього інституту. В 1950–1954 роках очолював комплексні південно-українські експедиції АН УРСР, пов'язані з піднесенням економіки колгоспів посушливого степу.
В 1950–1957 роках був заступником голови, а в 1957–1965 роках головою Ради по вивченню продуктивних сил України. З 1965 року — завідувач відділом Інституту економіки АН УРСР[2].
Помер 11 листопада 1970 року. Похований в Києві на Байковому кладовищі.
Зробив внесок в розробку проблеми інтенсифікації сільського господарства. Розроблена ним методика визначення ефективності інтенсифікації сільськогосподарського виробництва застосовується не лише в Україні, а й за її межами (в Росії, Білорусі тощо). Досліджував економічні проблеми землевпорядкування, зокрема підвищення родючості земель, удосконалення районного планування, планування господарських центрів колгоспів та МТС.
Створив наукову школу економістів-аграрників, які значно поглибили і розширили головні ідеї вчителя в галузі аграрної науки. Його учнями були академіки І. І. Лукінов, М. М. Паламарчук, О. О. Сторожук, доктора економічних наук П. Ф. Вєдєнічев, І. К. Бондар.
Брав безпосередню участь в організації та проведенні міжвідомчих наукових нарад, конференцій та семінарів, був редактором численних монографій і членом редколегій багатьох енциклопедичних видань.
Був автором численних праць з проблем економіки сільського господарства, землевпорядкування, районного планування, земельної ренти, власності, розвитку продуктивних сил.
За свої наукові досягнення був нагороджений двома орденами Леніна, двома орденами Трудового Червоного Прапора та іншими орденами.
Заслужений діяч науки УРСР (з 1966 року). Лауреат Державної премії СРСР за 1969 рік.
22 березня 1973 року в Києві, на будинку по вулиці Костьольній, 15, де в 1950–1970 роках жив і працював Павло Першин, встановлено гранітну меморіальну дошку (архітектор І. П. Блажиєвський)[3].
- ↑ Сайт НАН України. Архів оригіналу за 1 березня 2011. Процитовано 6 травня 2012.
- ↑ Київ: Енциклопедичний довідник / за редакцією А. В. Кудрицького. — К. : Головна редакція Української радянської енциклопедії, 1981. — 736 с., іл.
- ↑ interesniy.kiev.ua[недоступне посилання з липня 2019]
- О. М. Онищенко, В. М. Трегобчук. Першин Павло Миколайович [Архівовано 1 листопада 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2011. — Т. 8 : Па — Прик. — С. 172. — ISBN 978-966-00-1142-7.
- Сайт Ради по вивченню продуктивних сил України
Text is available under the CC BY-SA 4.0 license; additional terms may apply.
Images, videos and audio are available under their respective licenses.
