Перший перехідний період
Попередник	Стародавнє царство
Наступник	Середнє царство
Час/дата початку	2181 до н. е.[1]
Час/дата закінчення	2055 до н. е.
Перший перехідний період у Вікісховищі

Частина серії статей на тему:
Історія Стародавнього Єгипту[2]
Великий Сфінкс і піраміди Гізи
Додинастичний період Археологічні культури: тасійська бадарійська накадська (амратська / Накада I • герзейська / Накада II) 00 династія (3500—3200) 0 династія (3200—3060)
Династичний період Раннє царство I династія (3150–2890) II династія (2890–2686) Стародавнє царство III династія (2686–2613) IV династія (2613–2498) V династія (2498–2345) VI династія (2345–2181) Перший перехідний період VII династія (помилкова) VIII династія (2181–2160) IX династія (2160–2130) X династія (2130–2040) XI династія рання (2134–2061) Середнє царство XI династія пізня (2061–1991) XII династія (1991–1803) XIII династія (1803–1649) XIV династія (1705–1690) Другий перехідний період XV династія (1674–1535) XVI династія (1660–1600) Абідосська династія (1650–1600) XVII династія (1580–1549) Нове царство XVIII династія (1549–1292) XIX династія (1292–1189) XX династія (1189–1077) Третій перехідний період XXI династія (1069–945) XXII династія (945–720) XXIII династія (837–728) XXIV династія (732–720) XXV династія (732–653) Пізнє царство XXVI династія (672–525) XXVII династія (525–404) XXVIII династія (404–398) XXIX династія (398–380) XXX династія (380–343) XXXI династія (343–332)
Елліністичний період Аргеади (332–305) Птолемеї (305–30)
Категорія • Портал
п о р

Перший перехідний період в історії Стародавнього Єгипту (середина XXIII — середина XXI століття або 2250–2050 рр. до н. е., VII–X династії).

У правління VII і VIII династій влада фараонів з Мемфісу була лише номінальною, в Єгипті панувала політична анархія. Влада перейшла в руки номархів («градоначальників»). Утрата державної єдності стала причиною розвалу загальноєгипетської іригаційної системи, що викликало економічну кризу і масовий голод. Не підтримуваний народом, складний адміністративний устрій приходив у занепад, у країні бродили розбійницькі зграї, чернь, яка грабувала заупокійні храми й усипальні. До початку Першого перехідного періоду майже всі піраміди й усипальниці спадкоємців престолу та високих сановників було розграбовано й спустошено. Північні провінції періодично потерпали від набігів азійських кочівників та лівійців.

Нездатність номів власними силами впоратися з економічними труднощами посилила об'єднавчу тенденцію. Першим претендентом на роль «збирача» єгипетських земель став Гераклеополь, одне з найбільших міст на півночі Верхнього Єгипту. Його правителям вдалося підпорядкувати Дельту і верхньоєгипетську область Тіна, відбити вторгнення кочівників і зміцнити північні кордони. Починаючи з Ахтоя (Хеті), вони претендували на титул царів усього Єгипту (IX–X династії).

Однак у своїй боротьбі за об'єднання Єгипту гераклеопольське царство зустріло суперника в особі утворився на півдні Фіванського царства, що контролювало долину Ніла від Абідоса до 1-го порога. Їхня конфронтація завершилася наприкінці XXI століття до н. е. перемогою Фів при фараоні Ментухотепі II, який заснував XI династію. Цілісність Єгипетської держави було відновлено​​.

• Бл. 2150–2040 до н. е. Розпад Стародавнього царства Єгипту на 42 окремих округи-номи, на чолі яких стояли номархи. I Перехідний період (VII–X династії) — час смут (повстання, напади лівійців, крах громадянського правопорядку, розграбування гробниць) (Манефон: «Сімдесят царів правили сімдесят днів»). Літературне відображення кризи цивілізації: «Повчання для царя Мерикара», «Скарги красномовного селянина», «Розмова стомленого від життя з душею».
• Бл. 2134–2040 до н. е. Часткове відновлення порядку в Єгипті під час правління царів з Гераклеополя (IX династія). Першому царю IX династії Ахтою (Хеті) I вдається об'єднати Єгипет, проте незабаром починається падіння єгипетської культури. Боротьба між Фівами і Гераклеополем, підтриманим правителями Гермополя і Сіута, за нове об'єднання країни і гегемонію в ній, що загострилася після розграбування гераклеопольськими фараонами священного міста Верхнього Єгипту — Абідоса.
• Бл. 2100 до н. е. Х династія: піднесення Фів Стовратних (давньоєгипетська назва Но-Амон = 'житло Амона') при Ініотефі II Великому.

• Петер Элебрахт «Трагедия пирамид: 5000 лет разграбления египетских усыпальниц» (перевод с немецкого) О. И. Павловой, Москва, издательство «Прогресс», 1984 года./Peter Ehlebracht «Heltet die Piramiden Fest! 5000 Jahre Grabraub in Agypten» Dusseldorf — Wien, 1980, Econ Verlag.

п о р Стародавній Єгипет
Головні теми	Армія Архітектура мастаби піраміди Географія Верхній Єгипет Нижній Єгипет Ніл Ном Історія єгиптологія хронологія Культура мистецтво музика танці література скульптура Наука календар математика астрономія медицина філософія Релігія жрецтво похоронні обряди магія Єгиптяни копти протоєгиптяни гіксоси Єгипетська мова Ієрогліфи демотика ієратика Технології землеробство
Історичні періоди	Доісторичний додинастичний Династичний Раннє царство Старе царство 1 перехідний Середнє царство 2 перехідний Нове царство 3 перехідний Пізнє царство Елліністичний Римський
Інше	Єгиптоманія Костюм Кухня Кішки Рабство Стиль Числення Палета Коронація фараонів Префект Фараон Номарх Єгипетський музей Торгівля Діти Шлюб Жінка Писар Система мір і вагів
Списки	Богів «Великих цариць» міст гробниць «Долини царів» жреців Амона жреців Птаха жриць Амона номів папірусів пірамід пірамід Лепсіуса префектів фараонів