Перша Безіменна вежа
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
| Перша Безіменна вежа | |
| Дата створення / заснування | 1480-ті |
|---|---|
 | |
| Названо на честь | Анонім |
| Країна |
 Росія |
| Адміністративна одиниця | Тверський |
| Входить до складу списку пам'яток культури | list of cultural heritage sites in Moscow — Kremlind |
| Статус спадщини | об'єкт культурної спадщини РФ федерального значенняd[1] |
| Вказівки, як дістатися | Кремль / Кремлёвская набережная |
 | |
 Перша Безіменна вежа у Вікісховищі | |
Координати: 55°44′58″ пн. ш. 37°37′08″ сх. д. / 55.74949500002777825° пн. ш. 37.618968000027777521° сх. д.
Перша Безіменна вежа (рос. Первая Безымянная башня, Пороховáя) — глуха вежа південного муру Московського Кремля, розташованого уздовж Москви-ріки. Була побудована в 1480-х роках, декілька разів її руйнували і знову відновлювали. Вежа знаходиться між Другою Безіменною і Тайницькою вежами, має висоту 34,2 м[2].
Сучасний вигляд вежа отримала в результаті реставрації, що відбулась за руйнуванням 1812 року. З того часу її зовнішній вигляд суттєво не змінювався. За даними історика Сергія Бартенєва, вежа має чотири поверхи при висоті 34,15 м. Периметр підмурів'я споруди становить 51,21 м, висота нижньої частини доходить до 12,8 м, верхньої — близько 21,31 м[3].
Вежа практично позбавлена декоративної обробки. Її завершенням служить чотиригранне пірамідальне шатро, покрите зеленою черепицею. На вікнах дозорної вишки також відсутні прикраси. На другому поверсі вікна глибоко прорізані в його нижньому склепінні[4][2]. Зовнішні машикулі нижнього четверика були відновлені в 1816—1835 роках і носять декоративний характер[5].
Внутрішній простір вежі утворено двома ярусами склепінних приміщень. Нижня частина має хрестоподібне склепіння, верхня — зімкнуте. Верхній четверик відкритий у порожнину шатра, тобто між ними відсутні перекриття[6]. Верхня частина вежі плавно переходить у завершальне її шатро. За словами Бартенєва, всі об'єми споруди утримують сувору форму чотиригранника. Це відрізняє Першу Безіменну башту від інших глухих веж Кремля (крім Благовіщенської), що мають восьмигранне шатро[7].
Перша Безіменна вежа не має входу на мур із землі, проте у неї влаштовані виходи на прилеглі прясла з поверху, що знаходиться на рівні платформи[8]. Вона могла мати підземні тайники і ходи, хоча достовірно про це не відомо.
- ↑ Постановление Совета Министров РСФСР № 1327 от 30.08.1960
- ↑ а б Евдокимов, 2003, с. 76.
- ↑ Бартенев, 1912, с. 118.
- ↑ Колодный, 1983, с. 94.
- ↑ Гончарова, 1980, с. 29.
- ↑ Памятники архитектуры, 1983, с. 307.
- ↑ Бартенев, 1912, с. 112.
- ↑ Воротникова, Неделин, 2013, с. 144.
- Бартенев С. П. Московский Кремль в старину и теперь. — М.: Синодальная типография, 1912. — Т. 1. — 290 с.
- Белоусова Т. М. Тайны подземной Москвы. — М., 1997.
- Бродский Б. И. Сокровища Москвы. — М.: Изобразительное искусство, 1980. — 375 с. — 21 500 экз.
- Викторов А. Е. Опись ветхостей в башнях и стенах Московского Кремля, Китая города и Белого города 1677 года. — М., 1877. — 16 с.
- Воротникова И. А., Неделин В. М. Кремли, крепости и укрепленные монастыри русского государства XV—XVII веков. Крепости Центральной России. — М.: БуксМАрт, 2013. — 887 с.
- Всеобщая история архитектуры в 12т. Т.VI Архитектура России, Украины и Белоруссии XIV — перв. пол. XIX вв. — М.: Издательство литературы по строительству, 1968. — Т. VI. — 596 с. — 12 000 экз.
- Гончарова А. А. Стены и башни Кремля. — М.: Московский рабочий, 1980. — 96 с. — 50 000 экз.
- Девятов С. В., Жиляев В. И, Кайкова О. К. Московский Кремль в годы Великой Отечественной войны. — М.: Кучково поле, 2010. — 332 с.
- Длужневская Г. В., Калинин В. А., Субботин А. В. Кремли России XV—XVII вв. — СПб: Литера, 2006. — 336 с. — 2500 экз. — ISBN 5-94455-177-1.
- Евдокимов Д. В. Кремль и Красная площадь. — М.: ИТРК, 2003. — 272 с. — 3000 экз. — ISBN 5-88010-160-6.
- Забелин И. Е. Домашний быт русских царей в XVI и XVII столетиях. Государев двор, или дворец. — М.: Книга, 1990. — Т. 1. — 312 с. — 100 000 экз. — ISBN 5-212-00541-8.
- Забелин И. Е. История города Москва. — М.: Столица, 1990. — 688 с. — 200 000 экз. — ISBN 5-7055-0001-7.
- Киселёв А. Ю. Москва: Кремль и Красная площадь: путеводитель. — М.: АСТ, 2006.
- Колодный Л. Главный Кремль России. — М.: Сов. Россия, 1983. — 208 с. — 50 000 экз.
- Колодный Л. Хождение в Москву. — М.: Голос, 1997. — 718 с.
- Косточкин В. В. Русское оборонное зодчество конца XIII — начала XVI веков. — М.: Издательство Академии наук, 1962. — 288 с. — 1400 экз.
- Либсон В. Я., Домшлак М. И., Аренкова Ю. И. и др. Кремль. Китай-город. Центральные площади. — М.: Искусство, 1983. — 504 с. — (Памятники архитектуры Москвы). — 25 000 экз.
- Малиновский А. Ф. Обозрение Москвы. — М.: Московский рабочий, 1992. — 256 с. — 50 000 экз. — ISBN 5-239-01340-3.
- Романюк С. К. Сердце Москвы. От Кремля до Белого города. — М.: Центрполиграф, 2013. — 908 с. — (Москва и Подмосковье. История. Памятники. Судьбы). — 60 000 экз. — ISBN 978-5-227-04778-6.
- Земцов С. М. Архитекторы Москвы второй половины XV и первой половины XVI века // Зодчие Москвы XV—XIX вв.. — М., 1981.
- Слюнькова И. Н. Проекты оформления коронационных торжеств в России XIX века. — М.: БуксМАрт, 2013. — ISBN 978-5-906190-07-9.
- Тихомирова А. Б. Архитектурная графика: Планы Московского Кремля и кремлевских садов, чертежи стен, башен и садовых построек. — М.: Полиформ, 2012. — 375 с. — (Каталог собрания Государственного историко-культурного музея-заповедника «Московский Кремль». Графика). — 1000 экз. — ISBN 978-5-88678-194-6.
- Фабрициус М. П. Кремль в Москве. Очерки и картины прошлого и настоящего. — Издание Т. И. Гаген, 1883. — 334 с.
Text is available under the CC BY-SA 4.0 license; additional terms may apply.
Images, videos and audio are available under their respective licenses.
