Пемфіг пізній спіральногаловий
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
| Пемфіг пізній спіральногаловий | ||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 Розкритий гал з комашками
 Гал на черешку листка тополі
| ||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||
| Pemphigus spyrothecae Passerini, 1860 | ||||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||||
|
Пемфіг пізній спіральногаловий[1] (Pemphigus spyrothecae) — вид напівтвердокрилих комах родини справжніх попелиць (Aphididae).
Вид поширений у помірних регіонах в Європі, Північній Африці, Західній та Середній Азії. Завезений до Північної Америки.
Крилаті форми мають темні голову і груди через сильну склеротизацію кутикули на цих сегментах тіла. Решта тіла жовто-зелене, а вся поверхня тіла часто покрита білуватим восковим пилом. Попелиця виробляє характерні спірально закручені справжні гали. Середня довжина галів становить 15,4 мм, а ширина — 9,9 мм.
Кормовою рослиною виду є тополя, зазвичай це тополя чорна. Розвивається виключно на первинному хазяїні — черешках. Викликає згинання та скручування черешка шляхом інтенсивного смоктання. Протягом року одне двостатеве (амфігонічне) покоління чергується з трьома одностатевими (партеногенетичними) поколіннями. Розвиток партеногенетичних поколінь відбувається всередині галів. Найбільше галів знаходиться в нижніх частинах крони тополі. На початку періоду формування крилатого покоління (у серпні) гвинтоподібні краї стінок галла товщиною 0,5-3 мм зазвичай дещо розходяться, утворюючи щілиноподібні або овальні вихідні отвори. В останньому поколінні відбувається спарювання, і потім самиці відкладають яйця в кору дерева, де вони зимують.
З середини липня до середини вересня численні колонії попелиць утворюють велику кількість крихітних білувато-сірих краплеподібних виділень діаметром 0,1–1 мм. Екскременти видаляються з гал через вихідні отвори. У галах, що не змогли розкритися, накопичуються крапельки екскрементів і середовище проживання попелиці погіршується настільки, що в результаті зараження все покоління гине.
- ↑ Природа острова Хортиця. Колективна монографія / Охріменко С. Г., Шелегеда О. Р., Козодавов С. В., Бусел В. А., Петроченко В. І., Жаков О. В., Муленко М. А., Карпенко Г. О., Василенко С. В., Головаха Р. В. — Запоріжжя: Національний заповідник «Хортиця», 2016. — Вип. 2. — С. 109
|
Це незавершена стаття з ентомології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Text is available under the CC BY-SA 4.0 license; additional terms may apply.
Images, videos and audio are available under their respective licenses.
