Па́тина або пати́на^[1] — плівка на поверхні бронзових пам'ятників, створена нанесенням спеціальних хімічних сумішей. Слово запозичене з німецької або французької: нім. Patina і фр. patine походять від італ. patina, можливо, пов'язаного з лат. patina («миска», «мілка каструля»). Можна припустити, що італійське слово первісно означало темну пляму на металевому посуді^[2].

Патина — це тонкий шар продуктів корозії з чітким забарвленням, що утворюється на металевій поверхні, виставленій до повітря або води, зеленувате покриття, що виникає з часом на мідних виробах. Штучна патина надає пам'ятникам особливого тону і захищає їх від шкідливої дії загазованого повітря сучасних міст і промислових центрів.

Патина (яп. 緑青, рокусьо) — речовина і спосіб патинування міді, її сплавів, та інших неферитних сплавів, що є традиційним у Японії. Переважно вживається у техніці мокуме ґане для патинування виробів зі сплавів сібуіті (у синій колір), сякудо (у темний синьо-фіолетовий колір), куромідо (у мідно-чорний колір). Існує декілька рецептів приготування рокусьо, та різні способи його застосування.

• Приклади приготування рокусьо:

1. У скляній, чи мідній посудині розчинити 6 г ацетату міді, 2 г карбонату кальцію, 2 г натрієвого лугу. Довести об'єм розчину до 150 мл і залишити встоятися. За тиждень злити прозору рідину над осадом, перед самим використанням додати ще 2 г сульфату міді.
2. Розчинити 4 г ацетату міді, 1 г нітрату міді, 1 г хлориду міді та 4 г сульфату міді в 1 л води.
3. Розчинити 60 г ацетату міді та 60 г сульфату міді у 2 л розчину білого оцту (5—12 %).

• Глосарій термінів з хімії / укладачі: Й. Опейда, О. Швайка ; Ін-т фізико-органічної хімії та вуглехімії ім. Л. М. Литвиненка НАН України, Донецький національний університет. — Донецьк : Вебер, 2008. — 738 с. — ISBN 978-966-335-206-0.

Це незавершена стаття з хімії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.