Парекоксиб
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
 | |
|---|---|
Парекоксиб
| |
| Систематизована назва за IUPAC | |
| N-{[4-(5-methyl-3-phenylisoxazol-4-yl)phenyl] sulfonyl}propanamide | |
| Класифікація | |
| ATC-код | M01 |
| PubChem | |
| CAS | |
| DrugBank | |
| Хімічна структура | |
| Формула | C19H18N2O4S |
| Мол. маса | 370,422 г/моль |
| Фармакокінетика | |
| Біодоступність | 100% |
| Метаболізм | Печінка |
| Період напіввиведення | 22 хв (як парекоксиб), 8 год. (як вальдекоксиб) |
| Екскреція | Нирки, фекалії |
| Реєстрація лікарського засобу в Україні | |
| Назва, фірма-виробник, країна, номер реєстрації, дата | ДИНАСТАТ, «Пфайзер Менюфекчуринг Бельгія Н.В.»,Бельгія UA/2286/01/02 17.10.2014-17.10.2019 [1] |
Парекоксиб (англ. Parecoxib, лат. Parecoxibum) — синтетичний препарат, що належить до групи коксибів[2][3], які є представниками нестероїдних протизапальних препаратів.[4][5], який застосовується виключно парентерально (внутрішньовенно або внутрішньом'язово)[6][7], та є проліками іншого представника класу коксибів — вальдекоксибу.[8][4] Парекоксиб розроблений у лабораторії корпорації «Pfizer» і розповсюджується у світі під торговою назвою «Династат».[9][2]
Парекоксиб — синтетичний препарат, що є представником коксибів та належить до групи нестероїдних протизапальних препаратів. Механізм дії препарату, як і інших представників групи нестероїдних протизапальних препаратів, полягає у інгібуванні ферменту циклооксигенази, яка забезпечує перетворення арахідонової кислоти у простагландини.[10][5] Особливістю фармакологічних властивостей парекоксибу є те, що він є представником селективних інгібіторів ізоформи циклооксигенази ЦОГ-2, яка утворюється виключно у вогнищах запалення.[7][3] Парекоксиб має виражену знеболюючу та протизапальну дію, порівняльну по силі з іншими нестероїдними протизапальними препаратами[2], а також наркотичними анальгетиками, що дозволяє застосовувати препарат для знеболення у онкологічних хворих[6] та у післяопераційному періоді як після хірургічних, так і гінекологічних операцій[7][3], а також для лікування больового синдрому при травмах.[5] Застосування парекоксибу також дозволяє знизити дозу наркотичних анальгетиків у післяопераційному періоді.[7][3] Відсутність впливу на ЦОГ-1 при застосуванні парекоксибу значно знижує ризик серйозних побічних ефектів з боку травної системи у порівнянні з більшістю нестероїдних протизапальних засобів[2][5], але при застосуванні парекоксибу спостерігається вища частота ускладнень з боку серцево-судинної системи, спричинене відсутністю впливу на синтез тромбоксану, який відіграє важливу роль у попередженні агрегації тромбоцитів[11][12] (хоча й не всі дослідники підтверджують цей висновок[13][10]). При застосуванні парекоксибу спостерігається також зниження частоти виникнення судом.[14] Проводяться дослідження застосування парекоксибу при деяких злоякісних пухлинах головного мозку та раку товстого кишечнику.[6] Парекоксиб дозволений до використання в країнах Європейського Союзу[9][15], але не допущений до використання у США — країні, в якій він був розроблений. Причиною цього могло бути також відносно висока частота важких шкірних побічних ефектів — синдрому Стівенса-Джонсона та синдрому Лаєлла — при застосуванні парекоксибу і вальдекоксибу — метаболічного наступника парекоксибу.[16]
Парекоксиб швидко всмоктується при парентеральному застосуванні, біодоступність препарату при пероральному застосуванні становить 100%. Після парентерального введення парекоксиб швидко метаболізується до свого активного метаболіту — вальдекоксибу[4][6] (із періодом напіввиведення власне парекоксибу із плазми крові 22 хвилини).[8] Максимальна концентрація вальдекоксибу в крові досягається протягом 30 хвилин при внутрішньом'язовому введенні та 1 години при внутрішньовенному застосуванні. Вальдекоксиб майже повністю (98%) зв'язується з білками плазми крові та накопичується в еритроцитах.[4][8] Вальдекоксиб добре проникає через гематоенцефалічний бар'єр.[10][2] Препарат проникає через плацентарний бар'єр та виділяється в грудне молоко. Метаболізується вальдекоксиб у печінці з утворенням неактивних метаболітів. Виводиться вальдекоксиб у вигляді переважно неактивних метаболітів із сечею, незначна кількість незміненого вальдекоксибу виводиться з калом. Період навпіввиведення вальдекоксибу становить 8 годин, і може збільшуватися у людей похилого віку, даних за збільшення цього часу у хворих із вираженими порушеннями функцій печінки та нирок немає.[4][8]
Парекоксиб застосовується для лікування больового синдрому середньої та вираженої інтенсивності в післяопераційному періоді, а також для зниження потреби в наркотичних анальгетиках.[4][8]
Характерними побічними ефектами, які спостерігаються при застосуванні парекоксибу, як і при застосуванні інших препаратів із групи коксибів, є побічні ефекти з боку серцево-судинної системи. При застосуванні парекоксибу в післяопераційному періоді, особливо після операції коронарного шунтування значно збільшується ризик серцево-судинних та тромбоемболічних ускладнень (включно інфаркт міокарду, інсульт, тромбоемболію легеневої артерії, тромбоз глибоких вен)[4][11] (хоча не всі дослідники підтверджують цей висновок[10][13]. Часто при застосуванні парекоксибу спостерігається артеріальна гіпертензія або гіпотензія, нечасто спостерігається брадикардія, периферичні набряки; рідко посилення ступеня серцевої недостатності.[4][8]
Серед інших побічних ефектів парекоксибу частіше спостерігаються шкірні побічні ефекти: свербіж шкіри, синдром Стівенса-Джонсона, синдром Лаєлла, анафілактичний шок; серед побічних ефектів з боку травної системи характерним побічним ефектом є луночковий постекстракційний альвеоліт, рідко спостерігаються диспепсія, метеоризм, загострення виразкової хвороби, порушення функції печінки. З боку нервової системи можуть рідко спостерігатися безоння, збудження, болі в попереку. З боку дихальної системи рідко можуть спостерігатися фарингіт і дихальна недостатність. Вкрай рідко спостерігається також гостра ниркова недостатність. Характерним побічним ефектом парекоксибу є погіршення заживлення післяопераційних ран (особливо при операціях, які проводилися із розрізом грудини).[4][8]
Протипоказами до застосування парекоксибу є підвищена чутливості до препарату та інших нестероїдних протизапальних препаратів, ІІІ триместр вагітності, годування грудьми та дитячий вік, загостренні виразкової хвороби шлунку та дванадцятипалої кишки, шлунково-кишковій кровотечі та бронхіальній астмі зі супутнім поліпозом носа та непереносимістю ацетилсаліцилової кислоти, наявності в анамнезі синдрому Стівенса-Джонсона та синдрому Лаєлла, чи інших важких шкірних алергічних реакцій, важких порушеннях функції печінки та нирок.[4][8] Згідно рекомендацій Європейського агентства з лікарських засобів слід утримуватися від застосування коксибів у випадку перенесеного аортокоронарного шунтування, хворим із стенокардією або перенесеним інфарктом міокарду, важкою серцевою недостатністю, а також при цереброваскулярних захворюваннях і патології периферичних артерій.[6]
Парекоксиб випускається у вигляді порошку для ін'єкцій у флаконах по 0,02 та 0,04 г.
- ↑ Державний реєстр лікарських засобів України
- ↑ а б в г д Опыт применения династата для лечения при болевом синдроме в ревматологической практике [Архівовано 2017-05-23 у Wayback Machine.] (рос.)
- ↑ а б в г http://irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/irbis_nbuv/cgiirbis_64.exe?C21COM=2&I21DBN=UJRN&P21DBN=UJRN&IMAGE_FILE_DOWNLOAD=1&Image_file_name=PDF/Ujkl_2011_6_1_35.pdf (рос.)
- ↑ а б в г д е ж и к л http://compendium.com.ua/info/168892/pfizer-inc-/dinastat (рос.)
- ↑ а б в г Династат — препарат выбора для купирования острых болевых синдромов (рос.)
- ↑ а б в г д Сбалансированная аналгезия в онкологии: роль парекоксиба (рос.)
- ↑ а б в г Использование селективных ЦОГ-2 блокаторов в послеоперационном периоде у гинекологических больных [Архівовано 8 грудня 2015 у Wayback Machine.] (рос.)
- ↑ а б в г д е ж и http://www.vidal.ru/drugs/molecule/1475 (рос.)
- ↑ а б ПАРЕКОКСИБ для парентерального введения вскоре появится в ЕС [Архівовано 2016-03-06 у Wayback Machine.] (рос.)
- ↑ а б в г Застосування коксибів у клінічній практиці: за і проти?
- ↑ а б Падение рофекоксиба [Архівовано 2016-03-04 у Wayback Machine.] (рос.)
- ↑ Пути оптимизации применения специфических ингибиторов ЦОГ-2 и неселективных нестероидных противовоспалительных препаратов с позиций доказательной медицины [Архівовано 8 грудня 2015 у Wayback Machine.] (рос.)
- ↑ а б БЕЗПЕЧНІСТЬ ТА ЕФЕКТИВНІСТЬ ІНГІБІТОРІВ ЦИКЛООКСИГЕНАЗИ-2 ПАРЕКОКСИБУ І ВАЛЬДЕКОКСИБУ ПІСЛЯ ЗАГАЛЬНОХІРУРГІЧНИХ ВТРУЧАНЬ
- ↑ Два препарата, один организм — механизмы взаимодействий при коморбидной патологии [Архівовано 1 грудня 2018 у Wayback Machine.] (рос.)
- ↑ Коксибы — революция или эволюция? (рос.)
- ↑ Health Canada Endorsed Important Safety Information on Valdecoxib Tablets, A Selective Cyclo-oxygenase-2 (COX-2) Inhibitor Non-Steroidal Anti-Inflammatory Drug (NSAID), April 21, 2005 (англ.)
Text is available under the CC BY-SA 4.0 license; additional terms may apply.
Images, videos and audio are available under their respective licenses.
