Панчук Олег Ельпідефорович
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
| Панчук Олег Ельпідефорович | |
|---|---|
| Народився | 17 липня 1932 Чернівці, Румунське королівство |
| Помер | 28 лютого 2022 (89 років) Чернівці, Україна |
| Країна | підданий королівства "Румунія" →  УРСР →  Україна |
| Національність | українець |
| Діяльність | хімік, викладач університету |
| Alma mater | Чернівецький державний університет |
| Галузь | неорганічна хімія |
| Заклад | Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича |
| Вчене звання | професор |
| Науковий ступінь | доктор хімічних наук |
| Відомий завдяки: | Громадський діяч, онук відомої української письменниці Ольги Кобилянської |
| Нагороди |    |
Панчу́к Оле́г Ельпідефо́рович (17 липня 1932, Чернівці — 28 лютого 2022, там само) — український вчений, хімік. Доктор хімічних наук (1988), професор. Громадський діяч.
Олег Ельпідефорович Панчук народився 17 липня 1932 року в місті Чернівцях у родині службовця. У 1954 році закінчив з відзнакою хімічний факультет Чернівецького державного університету. Того ж року поступив на аспірантуру, де під керівництвом професора А. В. Памфілова у 1958 році захистив кандидатську дисертацію на тему «Вплив нафталінсульфокислот на блиск електролітичних шарів нікелю». Працював науковим співробітником, у 1961 році став асистентом, у 1964 році — доцентом кафедри неорганічної хімії Чернівецького університету. У 1988 році захистив докторську дисертацію на тему «Спрямоване легування CdTe». Того ж року був обраний завідувачем кафедри неорганічної хімії Чернівецького університету.
З 1989 по 1997 роки обіймав посаду декана хімічного факультету.
Почесний Голова Товариства «Український Народний Дім у Чернівцях».
О. Е. Панчук був двоюрідним онуком Ольги Кобилянської. Його мати — прийомна донька та племінниця О. Кобилянської — Галина-Олена (по чоловікові Панчук). Батько, Ельпідефор Панчук, був першим директором Літературного музею О. Кобилянської.
Основний напрям діяльності — хімія неорганічних сполук та напівпровідників.
О. Е. Панчук є автором 120 наукових праць та 5 авторських свідоцтв. Під його керівництвом було захищено 2 докторські та 4 кандидатські дисертації.
Викладав у Чернівецькому національному університеті, читав курси «Неорганічна хімія», «Дефекти в напівпровідниках», «Фізико-хімія напівпровідників», «Історія хімії».
О. Е. Панчук автор книги спогадів «Чернівці. Одне місто, одна людина в трьох державах».
В м. Чернівці існує вулиця та провулок Олега Панчука.[1] Також вулиця Олега Панчука є у селищі Берегомет.[2]
- Орден «За заслуги» III ступеня (2006);
- Почесна грамота Верховної Ради України (2003);
- Австрійський почесний знак «За науку й мистецтво» 1 класу (2008)[3].
- ↑ Словник адміністративно-територіального устрою України.
- ↑ Чернівецька обласна державна адміністрація - Про перейменування об’єктів топоніміки населених пунктів Чернівецької області. bukoda.gov.ua (ua) . Процитовано 31 липня 2024.
- ↑ Aufstellung aller durch den Bundespräsidenten verliehenen Ehrenzeichen für Verdienste um die Republik Österreich ab 1952 (PDF). www.parlament.gv.at.
- Біографія на сайті ЧНУ
- Співробітники кафедри неорганічної хімії ЧНУ
- Онуку Кобилянської сьогодні 80[недоступне посилання з квітня 2019]
- Ольга Кобилянська: відома і незнайома
Text is available under the CC BY-SA 4.0 license; additional terms may apply.
Images, videos and audio are available under their respective licenses.
