Палац Мйончинських (Луків)
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
| Палац Мйончинських | |
|---|---|
.jpg) | |
| 51°13′21″ пн. ш. 24°20′17″ сх. д. / 51.22268200002777405° пн. ш. 24.33809900002777837° сх. д.Координати: 51°13′21″ пн. ш. 24°20′17″ сх. д. / 51.22268200002777405° пн. ш. 24.33809900002777837° сх. д. | |
| Країна |  Україна |
| Розташування | Луків |
| Статус спадщини | пам'ятка архітектури місцевого значення України |
| Архітектор | М. Д. Пепельман |
| Клієнт | родина графів Мйочинських |
| Дата закінчення спорудження | кінець 18 (? початок 19) століття |
| Стиль | ампір |
| Поверхів | 2 |
  Палац Мйончинських Палац Мйончинських (Україна)  | |
 Палац Мйончинських у Вікісховищі | |
Палац Мйончинських — палац-резиденція, збудована в Лукові Мйончинськими, за різними даними, у другій половині 18 століття чи в першій половині 19 століття.
Палац збудований на місці старого замку посередині чотиригранника оборонних замкових мурів. Його спроектував архітектор із Дрездена Матеус Пепельман. Поруч з палацом був створений «англійський» парк. Парк і палац збереглися до нашого часу, про колишній замок нагадують вали, оборонні рови з водою, а також перекинений через них кам'яний міст.
У XVI столітті польський король Сигізмунд II Август дав дозвіл сандомирському каштеляну Станіславу Мацейовському побудувати укріплений замок, оточений земляними валами та ровом, що живиться водою з сусідньої річки. До замку вів кам'яний міст, який мав чотири кутові вежі. За легендою, у підвалах замку були скарби, заховані Атаназієм Мєнчинським, захопленим під Віднем.
Наприкінці XVIII століття Францішек Ксаверій Мєнчинський (1841-1915)[1] перебудував замок у двоповерховий палац, а у 1903 році продав палац православній семінарії з Санкт-Петербурга.
Після Другої світової війни палац був призначений для потреб охорони здоров'я.
|
Це незавершена стаття про Волинську область. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Замки та палаци Волині | ||
|---|---|---|
Антонінський палац · Дубенський замок · Луцький замок · Острозький замок · Старозаславський замок · Вишнівецький палац · Палац князів Санґушків в Ізяславі · Новозаславський замок · Палац Браницьких у Любомлі · Палац Мйончинських у Лукові · Кременецький замок · Полонська фортеця · Замок Острозьких у Старокостянтинові · Олицький замок · Губківський замок · Корецький замок · Новомалинський замок · Палац князів Санґушків в Славуті · Клеванський замок · Палац Стецьких у Великих Межирічах · Палац Чечелів у Самчиках · Меджибізький замок¹ · Старозбаразький замок² · Збаразький замок³ · Білокриницький палац · Палац Тишкевичів у Плужному · Палац Чацьких у Боремлі |  | |
¹ Між 1241 роком і кінцем XIII століття в складі Болохівської землі. Після 1395 року в складі Поділля. ² З 1569 року в складі Кременецького повіту Волинського воєводства. ³ 1772 року відійшов до Королівства Галичини та Володимирії. | ||
Text is available under the CC BY-SA 4.0 license; additional terms may apply.
Images, videos and audio are available under their respective licenses.
