ПСО-1 (рос. Прицел снайперский оптический, Приціл Снайперський Оптичний) — один з основних прицілів радянського та російського снайперського озброєння. Приціл був розроблений в 1963 році спеціально для гвинтівки СВД.

Існують такі модифікації прицілу: ПСО-1, ПСО-1-1, ПСО-1М2 (ПСО-1С), ПСО-2, ПСО-3.

• Збільшення прицілу — 4 крат;
• Кутове поле зору — 6 °;
• Довжина прицілу з окуляром і блендою — 375 мм;
• Віддалення вихідного вічка — 68 мм;
• Діаметр вихідного вічка — 6 мм;
• Світловий діаметр об'єктива — 24 мм;
• Межа розширення — 12 кут. / сек;
• Напруга живлення — 1,5 В;
• Габаритні розміри — 337x136x72 мм;
• Маса — 0,62 кг.

Приціл може бути встановлений на такі моделі зброї:

• Снайперські гвинтівки СВД (СРДС), СВУ, ОСВ-96;
• Спеціальні гвинтівки ВСР, ВСК-94;
• Спеціальні автомати: «Вал»;
• Карабіни «Сайга», «Тигр», «Соболь»;
• автомати Калашникова різних модифікацій;
• кулемети Калашникова різних модифікацій.

Приціл ПСО-1, встановлений на моделі зброї:

СВД	СВДС	«Вінторез» (ВСС)	СВУ

Оптичний приціл складається з механічної й оптичної частин.

Снайперський оптичний приціл ПСО-1 має такі основні частини:

• корпус;
• об'єктив;
• окуляр;
• бленду;
• наочник;
• маховичок зі шкалою кутів прицілювання;
• маховичок зі шкалою бічних виправлень;
• рукоятку;
• світлофільтр в оправі;
• напрямну;
• джерело живлення;
• лампу;
• ковпачок.^[1]

Механічна частина прицілу включає:

• корпус;
• верхній і бічний маховички;
• пристрій висвітлення сітки прицілу;
• висувну бленду;
• гумовий наочник і ковпачок.

Це незавершена стаття про зброю. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.