П'єр Луї Мопертюї
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
| П'Мопертюїєр Луї Мопертюї | |
|---|---|
| фр. Pierre Louis Moreau de Maupertuis | |
 | |
| Ім'я при народженні | Pierre-Louis Moreau de Maupertuis |
| Народився | 17 липня 1698 Сен-Мало |
| Помер | 27 липня 1759 (61 рік) Базель, Швейцарія[1] |
| Країна |  Франція |
| Національність | француз |
| Діяльність | астроном та геодезист |
| Галузь | математика, механіка, астрономія і геодезія |
| Відомий завдяки | Класична механіка Астрономія Геодезія |
| Науковий керівник | Йоганн Бернуллі |
| Вчителі | Йоганн Бернуллі[2] |
| Відомі учні | Емілі дю Шатле і Pierre Charles Le Monnierd[2] |
| Знання мов | французька[3][4] |
| Членство | Французька академія (27 липня 1759)[5], Прусська академія наук, Лондонське королівське товариство, Французька академія наук, Шведська королівська академія наук і Російська академія наук |
| Посада | seat 8 of the Académie françaised[5] і президент[d] |
| Конфесія | католицтво |
| Батько | René Moreau de Maupertuisd |
| Брати, сестри | Louis-Malo Moreau de Saint-Eliéd |
| Нагороди | |
П'єр Луї Мопертюї (фр. Pierre-Louis Moreau de Maupertuis; *17 липня 1698—†27 липня 1759) — французький астроном та геодезист.
Народився в Сен-Мало і, отримавши чудову домашню освіту, став драгунським офіцером, проте природні нахили до точних наук змусили його в 1720 році вийти у відставку і жити завершеним самітником. Побувавши в 1728 році в Англії, Мопертюї повернувся прихильником та розповсюджувачем ідей Ньютона, тоді ще мало відомого в Європі. В 1731 році Мопертюї був вибраний членом Паризької академії наук, а потім був призначений головою геодезичної експедиції для вимірювання довжини градуса меридіана в Лапландії з метою встановлення форми Землі. Підтвердженя теоретично передбаченої Ньютоном форми Землі принесло Мопертюї знаменитість.
За запрошенням короля Фрідріха II Мопертюї в 1741 р. переселився в Прусію і в 1745—1753 роках був президентом фізико-математичного відділення Берлінської академії. Останні роки свого життя провів у Парижі. Крім звітів про градусне вимірювання («La figure de la terre», «Relation du voyage au cercle polaire» та інше), написав декілька підручників з астрономії; в трактаті «Essay de Cosmologie» (1750) він виклав кілька цікавих гіпотез і, між іншим, увів у механіку поняття, відоме сьогодні як принцип найменшої дії. Повна збірка праць Мопертюї видана в Ліоні в 1768 році.
Мопертюї відомий своєю перепалкою з Вольтером. Останній написав епіграму на безмірне честолюбство Мопертюї, який насмілився зобразити себе, у вигляді фігури, що однією рукою стискає Землю (алегоричний образ геодезиста). Нападки Мопертюї на Кеніга, який претендував на пріоритет відкриття принципу найменшої дії, спонукали Вольтера написати окрім епіграми в «Micromegas» ще й "Доктор Акакія, папський лікар" («Docteur Akakia, medecin du pape»). Нападки Вольтера завдали сильного удару по репутації Мопертюї і навіть прискорили його смерть. Мопертюї вмер у присутності двох капуцинів: перед смертю він визнав, що християнство "веде людину до надзвичайного блага за допомогою найвеличніших із можливих засобів".
До Мопертюї звернені два віршовані послання прусського короля Фрідріха II Великого (як і всі інші вірші Фрідріха, написані французькою мовою). З німецького перекладу їх переклав на російську мову прозою молодий Г. Р. Державін — в складі знаменитих «Од, сочинённых при горе Читалагае». Під пером Державіна, котрий не знав французької мови, Мопертюї перетворився в «Мовтерпия».
На честь Мопертюї названий кратер на Місяці.
- Mary Terrall, The Man Who Flattened the Earth: Maupertuis and the Sciences in the Enlightenment. Chicago: University of Chicago Press, 2002 ISBN 0-226-79360-5
- David Beeson: «Maupertuis: An Intellectual Biography» . Oxford: Voltaire Foundation, 1992. From the series: Studies on Voltaire and the eighteenth century
- ↑ Deutsche Nationalbibliothek Record #118731998 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ а б Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
- ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ CONOR.Sl
- ↑ а б Académie française
Text is available under the CC BY-SA 4.0 license; additional terms may apply.
Images, videos and audio are available under their respective licenses.
