П'ятка
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
| село П'ятка | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| |||||
| Країна |  Україна
| ||||
| Область | Житомирська область | ||||
| Район |  Житомирський район
| ||||
| Громада | Чуднівська міська громада | ||||
| Код КАТОТТГ | UA18040610270056246 | ||||
| Облікова картка | П'ятка | ||||
| Основні дані | |||||
| Засноване | на початку XIV століття | ||||
| Населення | 714[1] | ||||
| Площа | 4,8912 км² | ||||
| Густота населення | 146,0 осіб/км² | ||||
| Поштовий індекс | 13222 | ||||
| Телефонний код | +380 4139 | ||||
| Географічні дані | |||||
| Географічні координати | 50°01′16″ пн. ш. 28°21′54″ сх. д.H G O | ||||
| Середня висота над рівнем моря |
228 м | ||||
| Відстань до обласного центру |
56,1 км | ||||
| Відстань до районного центру |
18,5 км | ||||
| Місцева влада | |||||
| Адреса ради | 13222, Житомирська обл., Житомирський р-н., с. П'ятка, вул. Жданівського, 15 | ||||
| Староста | Ткачук Анатолій Дмитрович | ||||
| Карта | |||||
  П'ятка | |||||
 П'ятка | |||||
| Мапа | |||||
| |||||
|
| |||||
П'я́тка — село в Україні, розташоване в Чуднівській громаді, Житомирського району, Житомирської області. Населення становить 714 осіб. Орган місцевого самоврядування — Чуднівська міська рада. Розташоване за 20 км від районного центру та за 12 км від залізничної станції Михайленки. Дворів — 630.
За одною з версій назва походить від назви річки П'яток. За іншою — село лежить на п'яти горбах.
На околицях села 23 січня 1593 відбулася битва між українськими повстанцями та польськими військами у ході козацького повстання під проводом Криштофа Косинського.
Містечко служило форпостом між Бердичевом та Чудновом, перебувало у володінні князя Костянтина Острозького. Припускають, що село набагато давніше, ніж вважається. Під селом була влаштована мережа підземних тунелів, залишки якої існують до теперішнього часу.
Під час повстання Богдана Хмельницького 1648—1654 рр. під П'яткою відбувалися бої козацьких загонів проти польських військ.
Станом на 1885 рік у колишньому приватному (власницькому) містечку, центрі П'ятківської волості Житомирського повіту Волинської губернії, мешкало 1170 осіб, налічувалось 127 дворових господарств, існували православна церква, синагога, єврейський молитовний будинок, 2 заїжджі двори, 3 заїжджі будинки, кілька крамничок, відбувався щорічний ярмарок[2]. За 10 та 12 верст — смоляні заводи.
За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 2703 осіб (1301 чоловічої статі та 1402 — жіночої), з яких 1842 — православної віри, 836 — юдейської[3].
В роки революції 1905—1907 рр. тут відбувалися масові селянські виступи.
Радянські війська захопили село в січні 1918 року.
На початку XX століття в містечку проживало багато євреїв, але під час Другої світової війни майже всі були знищені.
В роки Другої світової війни до Червоної армії було мобілізовано 330 мешканців села, 109 з них загинули, 205 — були нагороджені орденами і медалями СРСР.
У 1999 році за порятунок євреїв Праведниками народів світу були визнані жителі села Семен та Секлета Ромчуки.
- 1170 ос. (1885)
- 2703 ос. (1897)
- 1609 ос. (1970)
- 1200 ос. (2001)
- Чисельності наявного населення села станом на 01.01.2021 року становить 714 осіб.
За радянських часів на території П'ятки розташовувалася центральна садиба колгоспу «Пам'ять Леніна», який обробляв 4712 га землі, в тому числі 3582 га орної. Вирощували зернові культури та овочі. Було розвинутим м'ясо-молочне тваринництво.
- П'ятківська гімназія.
- П'ятківський ЗДО.
- Сільський клуб.
- Бібліотечний пункт № 8.
- аптечний пункт
- ветеринарна клініка
- П'ятківська церква. Церква Воскресіння Словущого, середина ХІХ ст.
- ↑ Картка Чуднівської громади https://chudniv-miskrada.gov.ua/structure/
- ↑ Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
- ↑ Населенные места Российской империи в 500 и более жителей с указанием всего наличного в них населения и числа жителей преобладающих вероисповеданий : по данным первой всеобщей переписи населения 1897 г. / Под ред. Н. А. Тройницкого — С.-Пб. : Типография «Общественная польза»: [паровая типолитография Н. Л. Ныркина], 1905. — С. 1-26. — X, 270, 120 с.(рос. дореф.)
- Погода в селі П'ятка
- Сайт села П'ятка
- Симон Пекалід, «Про острозьку війну під П'яткою проти низових».
- Piątka // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1887. — Т. VIII. — S. 65. (пол.).— S. 65. (пол.)
- П'ятка, Чуднівський район, Житомирська область // Історія міст і сіл Української РСР
Населені пункти Чуднівської міської громади | |
|---|---|
| Міста | |
| Селища | |
| Села | Бабушки · Бартуха · Будичани · Городище · Грем'яче · Дацьки · Дідківці · Довбиші · Дреники · Дриглів · Дубище · Йосипівка · Карвинівка · Кихті · Княжин · Короченки · Красноволиця · Красногірка · Красносілка · Малі Коровинці · Михайленки · М'ясківка · Пилипівка · П'ятка · Рачки · Рижів · Станіславівка · Стовпів · Судачівка · Турчинівка · Тютюнники та Ясногірка |
Острозька ординація (1609 — 1753) | ||
|---|---|---|
| Ординати |  | |
| Міста | ||
| Центр | _(1796).png) | |
|---|---|---|
| Міста та містечка | ||
| Волості | Андрушівська • Барашівська • Бежівська • Горошківська • Давидівська • Карповецька • Коднянська • Котелянська • Краснопільська • Красносільська • Левківська • Ліщинська • Мотовилівська • Озадівська • Пулинська • П'ятківська • Солотвинська • Троянівська • Ушомирська • Фасівська • Черняхівська • Чуднівська • Янушпільська | |
| Основні поселення (від 900 мешканців на 1859 рік) | Андрушівка • Бараші • Велика Волиця • Велика Татаринівка • Іванків • Карпівці • Крилівка • Мотовилівка • Сербинівка • Слободище • Солотвин • Стетківці • Сушки • Троща • Черняхів | |
Text is available under the CC BY-SA 4.0 license; additional terms may apply.
Images, videos and audio are available under their respective licenses.
