Охоче (Харківський район)
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
село Охоче | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Харківська область |
Район | Нововодолазький район |
Громада | Старовірівська сільська громада |
Код КАТОТТГ | UA63060110150060014 |
Облікова картка | Охоче |
Основні дані | |
Населення | 1704 |
Площа | 4,75 км² |
Густота населення | 358,74 осіб/км² |
Поштовий індекс | 63262 |
Телефонний код | +380 5740 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 49°33′19″ пн. ш. 36°02′04″ сх. д. / 49.55528° пн. ш. 36.03444° сх. д.Координати: 49°33′19″ пн. ш. 36°02′04″ сх. д. / 49.55528° пн. ш. 36.03444° сх. д. |
Середня висота над рівнем моря |
125 м |
Водойми | річка Берестова, Балка Богуніва, Запорошений Лог |
Місцева влада | |
Адреса ради | 63262, Харківська обл., Нововодолазький р-н, с.Охоче, вул.Заозерна,52 |
Сільський голова | Шестаков Микола Віталійович |
Карта | |
Мапа | |
Охо́че — село в Україні, у Нововодолазькому районі Харківської області. Населення становить 1704 осіб. Орган місцевого самоврядування — Охоченська сільська рада.
Село Охоче знаходиться на березі річки Берестова, недалеко від її витоків. Нижче за течією на відстані 2 км розташоване село Миколаївка. У селі Балка Богуніва та балка Запорошений Лог впадають у річку Берестову.
Назву село отримало ймовірно через охоче його заселення, для порівняння сусіднє село називалося Ленівка (зараз Миколаївка).
Відоме з 1638 року як сторожове містечко Сумського полку на вершині р. Берестова, поблизу Муравського шляху. У 1686 році він був спалений татарами. Пізніше це місце було заселене однодвірцями з Бєлгородської та Воронізької Украйни, які потім увійшли до складу лінійного війська. Перший храм був побудований в 1712 році, що може означати, що Охоче було засновано незадовго до цього, десь в 1710-х роках. У 1731 році почалося спорудження Української Лінії Оборони, після її закінчення село стало належати до неї, до скасування Лінії в 1784 році. У порівнянні з іншими слободами Лінії називалося Старо-охочею, так як утворилося за 20 років до Береки, Ленівки, Верхн. і Нижн. Бишкин, тощо.
Українська Лінія Оборони була закінчена в 1733 році, хоча її удосконалення проводилася постійно, була населена Ландміліціонерамі (тобто однодвірцями які несли прикордонну службу), і відігравала важливу роль в Російсько-Турецьких війнах 1735—1739,1768-1774 і 1787—1792 років, у ході яких до Російської Імперії була приєднані Новоросія і Крим.
У 1787 році за наказом Катерини II, у зв'язку з початком Російсько-Турецької війни 1787—1792 року, всьому населенню Лінії (у тому числі і Охочого) було надано козацьке звання і зараховано до складу Катеринославського козацького війська (створено за зразком Донського козацького війська). На чолі війська стояв Матвій І. Платов, ініціатором створення був князь Потьомкін. В ході війни козаки відзначилося при взятті Аккермана, Кілії та Ізмаїла. У 1796 р. військо розформували, а козаків повернули в «первісні звання», тобто однодвірців.
Населені пункти Нововодолазького району | |
---|---|
Смт | |
Селища | |
Села | Бахметівка · Білоусівка · Бражники · Брідок · Василівське · Ватутіне · Винники · Вільхуватка · Гаврилівка · Головнівка · Гуляй Поле · Дегтярка · Дерегівка · Дячківка · Завадівка · Знам'янка · Караван · Клинове · Ключеводське · Княжне · Круглянка · Кут · Липкуватівка · Литовки · Лихове · Ляшівка · Мануйлове · Миколаївка · Мокра Рокитна · Москальцівка · Моськівка · Муравлинка · Низівка · Нова Мерефа · Новопросянське · Новоселівка · Одринка · Ордівка · Охоче · Павлівка · Парасковія · Печіївка · Пластунівка · Просяне · Раківка · Рокитне · Слобожанське · Сосонівка · Станичне · Стара Водолага · Старовірівка · Стулепівка · Федорівка · Червона Поляна · Щебетуни |
Це незавершена стаття з географії Харківської області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Text is available under the CC BY-SA 4.0 license; additional terms may apply.
Images, videos and audio are available under their respective licenses.