Отон Івекович
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
| Отон Івекович | ||||
|---|---|---|---|---|
| хорв. Oton Iveković | ||||
 | ||||
| Народження | 17 квітня 1869 Кланєц, Королівство Хорватія і Славонія, Австро-Угорщина, нині Хорватія  | |||
| Смерть | 4 липня 1939 (70 років) | |||
| замок Великий Табор, Королівство Югославія | ||||
| Національність | хорват | |||
| Країна | Австро-Угорщина,Держава Словенців, Хорватів і Сербів Королівство Югославія | |||
| Жанр | живопис | |||
| Навчання | Відень (Академія мистецтв | |||
| Діяльність | художник | |||
| Напрямок | історичний живопис, портрет, розпис церков | |||
| Вчитель | Johannes Clausend | |||
| Працівник | Загребський університет | |||
| Родичі | Franjo Ivekovićd | |||
|
| ||||
 Отон Івекович у Вікісховищі | ||||
Отон Івекович (нар. 17 квітня 1869, Кланєц — 4 липня 1939, замок Великий Табор[1][2]) — один з найвідоміших живописців Хорватії. Більшість його картин присвячено значущим подіям хорватської історії.
Народився 17 квітня 1869 року в Кланці, де закінчив початкову школу. Середню освіту здобув у Загребі, особливо захоплювався історією і малюванням. Після того, як в 1886 році його брат Цирил поїхав на навчання до Відня, Отон мріяв про те, щоб навчатися у Відні живопису, але у родини не було на це коштів. Отон напружено працював різноробочим осінь і зиму, і до весни 1887 зумів зібрати достатньо коштів для реалізації своєї мрії.
Івековіч вступив до Віденської академії живопису, в період навчання зосередився на історичній тематиці. Отримавши стипендію від хорватського уряду в Загребі зміг продовжити навчання в Мюнхені та Карлсруе.
Після закінчення навчання повернувся до Хорватії, де отримав посаду викладача живопису в загребській Школі ремесел. Зарплата викладача надавала необхідні для проживання засоби і дозволяла зосередитися на творчості. Період з 1894 по 1900 був найбільш плідним у творчості Івековича. Крім написання картин Івекович брав участь у створенні мальовничого оздоблення кількох церков, серед них університетська церква св. Кирила і Мефодія у Сараєві та церква Святої Терези в Пожегі.
У 1901 році Івековіч створив ілюстрації до книги «Юдиф» Марко Марулича. У перші роки XX століття Івекович — активний учасник Матиці хорватської, в числі іншого написав картину, що зображає засновників Матиці. Ця картина зберігається в будівлі Матиці хорватської у Загребі. Також художник брав активну участь у діяльності мистецького об'єднання «Лада»
У 1908 році Школа ремесел перетворена в Академію мистецтв, де Івекович викладав живопис аж до своєї відставки в 1927 році. У 1910 році він був запрошений до США для роботи над церковними інтер'єрами. Подорожував по американському Заходу, де замальовував сцени з життя ковбоїв та індіанців.
Під час першої світової війни брав участь у бойових діях на фронті у Ізонцо, в малюнках того періоду відображав військове життя.
У 1927 році Івекович продав свій будинок у Загребі і придбав один з найвідоміших хорватських замків Великий Табор. Замок був у поганому стані і Івековіч вклав велику кількість часу і сил в його реставрацію. Івековіч жив у Великому Таборі до 1935 року, останні роки життя він провів у рідному Кланьеце. Помер 4 липня 1939 року.
-
Прибуття хорватів на Адріатику -
Коронація короля Томіслава -
Смерть короля Петара Свачича на горі Гвозд -
Страта Матія Губеца -
Вбивство в Раковиці (смерть Євгена Кватерника) -
Нікола Шубич Зрінський
.jpg)
.jpg)
- ↑ http://www.biographien.ac.at/oebl_3/49.pdf [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.] Tom 3, Izdavačka kuća Austrijske akademije nauka, Beč 1965., strana 49.
- ↑ http://www.hrt.hr/arhiv/2001/07/04/NDD.html [Архівовано 12 травня 2010 у Wayback Machine.] Životopis na HRT
|
Text is available under the CC BY-SA 4.0 license; additional terms may apply.
Images, videos and audio are available under their respective licenses.
