Осташівці
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
село Осташівці | |
---|---|
Церква в Осташівцях у період Першої світової війни | |
Країна | Україна |
Область | Тернопільська область |
Район | Тернопільський район |
Громада | Озернянська сільська громада |
Код КАТОТТГ | UA61040330090012508 |
Основні дані | |
Засноване | 1598 |
Перша згадка | 1598 (426 років)[1] |
Населення | 606 |
Територія | 2,000 км² |
Густота населення | 303 осіб/км² |
Поштовий індекс | 47260 |
Телефонний код | +380 3540 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 49°39′41″ пн. ш. 25°19′33″ сх. д. / 49.66139° пн. ш. 25.32583° сх. д.Координати: 49°39′41″ пн. ш. 25°19′33″ сх. д. / 49.66139° пн. ш. 25.32583° сх. д. |
Водойми | Восушка |
Відстань до районного центру |
14 км |
Найближча залізнична станція | Озерна |
Відстань до залізничної станції |
3 км |
Місцева влада | |
Адреса ради | 47260, Тернопільська обл., Зборівський р-н, с. Осташівці |
Карта | |
Мапа | |
|
Оста́шівці — село в Україні, у Озернянській сільській громаді Тернопільського району Тернопільської області. До 2015 — адміністративний центр Осташівської сільськоі ради, якій підпорядковувалося с. Данилівці. Від вересня 2015 року ввійшло у склад Озернянської сільської громади. Розташоване на річці Восушка, у центрі району.
Відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 року № 724-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області» увійшло до складу Озернянської сільської громади[2].
Населення — 606 осіб (2001).
Перша писемна згадка — 1598 року. В 1675-1676 роках Осташівці, як і сусідня Озерна були спустошені турками. 3 цих часів на краю села стояв кам’яний хрест. Старі люди розповідають легенду, що тут поховано молоду і молодого, які їхали зі шлюбу і попали на загін бусурманів. Село в 1747 році мало дерев’яну церкву “Введення у храм Пресвятої Богородиці”
Діяли «Просвіта» й інші українські товариства.
Після ліквідації Зборівського району 19 липня 2020 року підпорядковується Тернопільському району[3].
Є церква Введення в храм Пресвятої Богородиці (1911, відбудована 1990).
Встановлено пам'ятний знак на честь скасування панщини (1868), споруджено меморіальний комплекс «Висота 417» (1978) на місці, де війська РА в липні 1944 прорвали німецький фронт; насипані символічні могили УСС та воїнам-односельцям, полеглим у німецько-радянській війні (обидві — 1990).
Діють клуб, бібліотека, ФАП, торговельний заклад. Клуб не працює. Переселено до села Даниловець.
- Степан Балко — громадський діяч в Австралії,
- Мартин Барвінський — релігійний діяч, педагог[4],
- Богдан Бартків та Євген Бартків — журналісти, громадські діячі;
- Володимир Гриценко (15 лютого 1989 — 30 липня 2015) — солдат гранатометного взводу 43-го окремого мотопіхотного батальйону, загинув під Горлівкою, нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно);[5]
- П. Кукурудза — художник;
- Данило Теличин — український поет, публіцист, журналіст, редактор.
- В. І. Огірко — вчитель;
- Огірко_Василь_Іванович
- священик о. Володимир Бекасевич служив в Осташівцях і Данилівцях з 1953 до 1970 року, похований на Микулинецькому кладовищі (Тернопіль).
- священик о. Володимир Бекасевич
- ↑ ВРУ
- ↑ Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 18 жовтня 2022.
- ↑ Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
- ↑ БАРВІНСЬКИЙ Мартин Григорович. Тернопільщина (укр.). 6 червня 2017. Процитовано 20 квітня 2024.
- ↑ Гриценко Володимир Ігорович // Книга пам'яті.
- Гуцал П., Коропецька У., Мельничук Б. Осташівці // Тернопільщина. Історія міст і сіл : у 3 т. — Тернопіль : ТзОВ «Терно-граф», 2014. — T. 2 : Г — Л. — С. 382—383. — ISBN 978-966-457-228-3.
- Уніят В. Осташівці // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2005. — Т. 2 : К — О. — С. 695. — ISBN 966-528-199-2.
- Ostaszowce, rus. Ostasziwci // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1880. — Т. I. — S. 664. (пол.)
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Text is available under the CC BY-SA 4.0 license; additional terms may apply.
Images, videos and audio are available under their respective licenses.