'
'

Основоположний закон Федеративної Республіки Німеччина (нім. Grundgesetz für die Bundesrepublik Deutschland) — від 23 травня 1949 року офіційна назва конституції ФРН.

23 травня 1949 року в західній окупаційній зоні була заснована Федеративна Республіка Німеччина. Цього дня Парламентська рада в Бонні урочисто проголосила набуття чинності Основоположного закону країни.

Основоположний закон ухвалювали як тимчасову конституцію, саме тому його і не назвали «Конституція». У Преамбулі зазначили, що він діє аж до об'єднання країни, після чого буде випрацювана конституція об'єднаної Німеччини. Проте 40-річний досвід конституційного будівництва довів, що Основоположний закон був одним з найбільш вдалих конституційних документів в історії Німеччини. Він забезпечив створення і функціонування життєздатної демократії на німецькій землі. Тому після об'єднання країни припис про тимчасовий характер Основоположного закону вилучили з Преамбули. Та все ж питання про розроблення нової конституції остаточно не зняли з порядку денного, його лише відклали на невизначений час.

Основоположний закон — це новий юридичний документ, який зберігає, утім, певну спадкоємність з попереднім конституційним розвитком. У статті 140 Основоположного закону сказано, що статті 136, 137, 138, 139 і 141 Веймарської конституції є частиною Основоположного закону. Ці статті регулюють взаємини держави та церкви. Основоположний закон складають преамбула та 14 розділів, до того ж три розділи (IVa, Villa, Xa) включили до нього дещо пізніше, в процесі внесення правлень і доповнень.

Проєкт Основоположного закону ФРН підготував комітет німецьких фахівців з конституційного права, що діяв на основі вказівок прем'єр-міністрів земель, яких на це уповноважили губернатори західних окупаційних зон. Проєкт розглянула Парламентська рада з депутатів, вибраних ландтаґами земель. Остаточний проєкт схвалили 8 травня 1949 року. Він набув чинності 23 травня того ж року.

Основоположний закон проголосив ФРН як правову, федеративну, демократичну, республіканську і соціальну державу.

Назва «Федеральна Республіка Німеччини» була вигадана Теодором Гейсом, майбутнім першим президентом країни.

Розв'язуючи питання щодо державного прапора, Парламентська рада зупинилася на чорно-червоно-жовтому триколорі, який був прапором революції 1848 року, стягом боротьби за об'єднання Німеччини.

Що стосується герба, то члени Парламентської ради не стали порушувати традицію: з XII століття на золотому щиті династії Штауфенов красувався чорний орел з червоними лапами і дзьобом, що вів своє походження від герба Карла Великого. Батьки конституції 1949 року лише прибрали з кігтів орла свастику, яку він тримав 12 років за нацистського режиму.

Про гімн в конституції вирішили взагалі не згадувати, оскільки знаменита «Німецька пісня» починалася словами «Німеччина, Німеччина понад усе», які все людство сприймало як клич шовініста. Гімн з'явився тільки в 1952 році: ним стала третя строфа «Німецької пісні».

Згідно з Основоположним законом главою держави є Федеральний президент. Президент виконує передовсім представницькі функції, його обирають спеціально скликані Федеральні збори (до них входять депутати бундестаґу і така ж кількість делегатів, що їх обирають земельні парламенти) строком на 5 років.

Верховним виборним законодавчим органом ФРН є бундестаґ — німецький парламент, що обирається на 4 роки способом загальних прямих і таємних виборів (активне і пасивне виборчі права надають тим, кому виповнилося 18 років). Половину депутатів обирають в округах за мажоритарною системою, другу ж половину — за партійними списками.

У бундестаґу можуть бути представлені партії, що набрали на виборах не меншого 5 % голосів виборців за партійними списками. Якщо партія цей бар'єр не подолала, проте отримала три або більше прямих мандатів, подані за неї голоси враховуються при розподілі місць в бундестаґу (в цьому випадку партія не має права утворити фракцію).

Ухвалюючи закони, бундестаґ взаємодіє з представницьким органом земель ФРН — бундесратом, який не є виборним органом. Його членів (прем'єр-міністрів і міністрів земель ФРН) призначають земельні уряди. Склад бундесрату міняється у міру проведення виборів в ландтаґи (парламенти) земель. Кожна земля має в бундесраті від 3 до 6 голосів залежно від чисельності населення. На 2009 рік в бундесраті 69 місць.

Президента і 3 віцепрезиденти бундесрату обирають строком на 1 рік за принципом ротації з-посеред голів земельних урядів. З 1 листопада 2008 по 31 жовтня 2009 президентом бундесрату є прем'єр-міністр Саара Петер Мюллер (ХДС).

Виконавча влада на федеральному рівні представлена федеральним урядом, на чолі якого стоїть федеральний канцлер. Головою органів виконавчої влади на рівні суб'єктів федерації є прем'єр-міністр (або бурґомістр міста-землі).

Федеральною і земельними адміністраціями керують міністри, які стоять на чолі адміністративних органів.

Основоположний закон ФРН, напрацьований у 1948—1949 роках як конституція для Західної Німеччини, у 1990 році став конституцією для всієї Німеччини. Інтеграція Німецької Демократичної Республіки до складу ФРН, здійснена 3 жовтня 1990 року, була проведена у спосіб її приєднання НДР до ФРН. НДР зникла як юридичний, і зокрема як міжнародно-правовий, суб'єкт. Приєднання відбулося на основі ст. 23 Основоположного закону ФРН в редакції, чинній на той час. Ця стаття, у якій перелічували землі ФРН, встановлювала, що «в решті частин Німеччини він (Основоположний закон) має набути чинності після їхнього приєднання».

• Основи конституційного права Федеративної Республіки Німеччина // Конституційне право зарубіжних країн: Навч. посібник / За заг. ред. В. О. Ріяки. — Київ : Юрінком Інтер, 2006. — С. 284-309.
• Основоположний закон Федеративної Республіки Німеччини // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2002. — Т. 4 : Н — П. — 720 с. — ISBN 966-7492-04-4.
• Основоположний закон Німеччини(нім.)

п о р  Німеччина в темах   Прапор (земель) Герб Гімн Географія Геологія Адміністративний поділ Землі Столиця Міста Історія Політика Президент Бундестаг Бундесрат Уряд Канцлер Самоврядування Право Конституція Цивільний кодекс Кримінальний кодекс Збройні сили Економіка Промисловість Транспорт Мови Культура Свята Медіасистема Німеччини Мистецтво Література Музика Кіно Освіта Наука Релігія Пошта Спорт Туризм Інтернет Українська діаспора