Оділь Версуа
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
| Оділь Версуа | |
|---|---|
| фр. Tatiana de Poliakoff | |
 | |
| Ім'я при народженні | фр. Étiennette de Poliakoff[1] |
| Псевдо | Odile Versois |
| Народилася | 15 червня 1930[1] XV округ Парижа, Франція[2][1] |
| Померла | 23 червня 1980[2][3][…] (50 років) Неї-сюр-Сен, О-де-Сен, Франція[1] ·злоякісна пухлина |
| Поховання | Сент-Женев'єв-де-Буа |
| Країна |  Франція |
| Діяльність | комікеса, кіноакторка |
| Знання мов | французька[3] |
| Роки активності | 1948 — 1980 |
| Брати, сестри | Olga Varend, Hélène Vallierd і Марина Владі |
| У шлюбі з | Jacques Dacqmined |
| IMDb | ID 0894964 |
Оділь Версуа (фр. Odile Versois справжнє ім'я — Тетяна Володимирівна Полякова-Байдарова, відома також як Етьєннетт Тетяна де Полякофф-Байдарофф, фр. Étiennette Tatiana de Poliakoff-Baïdaroff, нар. 15 червня 1930, Париж, Франція — 23 червня 1980[5], Неї-сюр-Сен, Франція) — французька актриса російського походження, сестра актриси Марини Владі.
Дочка оперного співака Володимира Васильовича Полякова-Байдарова і балерини Міліци Енвальд.
В юності танцювала в кордебалеті Паризької опери, однак обрала кар'єру актриси, взявши псевдонім Оділь Версуа. Дебютувала у фільмі «Останні канікули» Р. Ленхардта[6], згодом знялася в трьох десятках фільмів, в тому числі « Картуш» Ф. де Брока, «Ти — отрута» Р. Оссейна і «Бенжамен, або Щоденник незайманого» М. Девіля. Крім того, знімалася в телефільмах і грала в різних театральних постановках (в тому числі спільно з сестрами в спектаклі «Три сестри» на сцені театру Hébertot)[7].
Після розлучення з актором Жаком Дакміне Оділь Версуа в 1953 році вийшла заміж за графа Франсуа Поццо ді Борго, з яким у неї було четверо дітей. У п'ятдесят років вона померла від раку. Похована на Російському цвинтарі Сент-Женев'єв-де-Буа (Ессонн).
Перший чоловік — актор Жак Дакмін. Другий чоловік — граф Ф. Поццо ді Борго (четверо дітей).
Сестри — режисер Ольга Варен і актриси Елен Вальє і Марина Владі.
- 1948 — Приз Сюзанни Бь'нкетті (за роль у фільмі «Останні канікули»)
- Знайомтеся: сестри Полякови — Марина Владі, Оділь Версуа, Елен Вальє, Ольга Варен // «Радянський екран», № 10, травень, 1966 р
- ↑ а б в г Fichier des personnes décédées
- ↑ а б в Deutsche Nationalbibliothek Record #14227805X // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ а б в Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ а б Filmportal.de — 2005.
- ↑ data.bnf.fr: платформа открытых данных — 2011.
- ↑ Русское зарубежье. Хроника научной, культурной и общественной жизни: 1940—1975. Франция: В 4 т. / Ред. Л. А. Мнухин. — Москва; Париж: Рус. путь: Ymca-Press, 2000. Том 1, стр. 286
- ↑ Одиль Версу // Российское зарубежье во Франции. 1919—2000 : биогр. словарь: в 3 т. / под. общ. ред. Л. Мнухина, М. Авриль, В. Лосской. — Наука: Дом-музей Марины Цветаевой, 2008—2010. — 3 Т.
 | |
|---|---|
| Генеалогія та некрополістика | |
| Словники та енциклопедії | |
| Довідкові видання | |
| Нормативний контроль |
Text is available under the CC BY-SA 4.0 license; additional terms may apply.
Images, videos and audio are available under their respective licenses.
