For faster navigation, this Iframe is preloading the Wikiwand page for Оборонне виробництво.

Оборонне виробництво

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Робітники збирають пістолети Browning-Inglis Hi-Power на заводі John Inglis munitions plant, Канада, квітень 1944
Виробництво танку 1977 р.

Оборонне виробництво — галузь виробництва (промисловості) держави, яка є сукупністю науково-дослідних, випробувальних установ, організацій й виробних підприємств, які виконують розробку, випробування, виробництво й утилізацію озброєння, військової й спеціальної техніки й іншого майна для збройних сил (силових структур) держави.

Є основою військової економіки держави, може також називатися оборонною промисловістю.

Окремі автори звужують поняття оборонне виробництво показуючи його найважливішою, але не єдиною складовою оборонно-промислового комплексу[1].

Склад

[ред. | ред. код]
  • розробка[ru] озброєння й військової техніки (НДДКР);
  • виробництво озброєння й військової техніки (одиничних зразків й масово після прийняття на оснащення);
  • випробування озброєння й військової техніки;
  • поставка (продаж) озброєння й військової техніки;
  • ремонт озброєння й військової техніки;
  • обслуговування[en] озброєння й військової техніки;
  • утилізація озброєння й військової техніки;

Галузі

[ред. | ред. код]

Галузі оборонного виробництва:

  1. Виробництво ядерної зброї;
  2. Ракетно-космічна промисловість;
  3. Авіаційна промисловість;
  4. Військове суднобудування;
  5. Бронетанкова промисловість;
  6. Виробництво стрілецького озброєння та боєприпасів;
  7. Виробництво артилерійського озброєння;

Об'єкти оборонного виробництва

[ред. | ред. код]

Об'єктами оборонного виробництва є[2]:

  1. Всі підприємства, які виробляють системи й елементи озброєння, вибухові й отруйні речовини, розщеплювані й радіоактивні матеріали, ракетні носії, космічні й літальні апарати, військове спорядження, підприємства й об'єкти, які забезпечують обслуговування, запуск та супровід космічних апаратів, які здійснюють науково-дослідні й дослідно-конструкторські роботи в зазначених галузях — незалежно від обсягів військових замовлень;
  2. Захищені робочі приміщення запасних пунктів управління всіх органів державної влади, а також об'єкти зв'язку й інженерної інфраструктури, які призначені для використання в особливий період.

За країнами

[ред. | ред. код]

В оборонній промисловості СРСР на 1991 рік було близько 1 100 установ й підприємств (НДІ, заводів, фабрик) з кількістю працюючих на них більше за 9 000 000 осіб.

Росія

[ред. | ред. код]

В оборонному виробництві Росії зайнято близько 2 500 000 — 3 000 000 осіб.[3]

Найбільші у світі експортери зброї

[ред. | ред. код]

Нижче наведені оцінки зі Стокгольмського міжнародного інституту досліджень проблем миру.

Місце у
2012-2016 р.
Постачальник Експорт зброї
1 США США 47,169
2 Росія Росія 33,186
3 КНР КНР 8,768
4 Франція Франція 8,561
5 Німеччина Німеччина 7,912
6 Велика Британія Велика Британія 6,586
7 Іспанія Іспанія 3,958
8 Італія Італія 3,823
9 Україна Україна 3,677
10 Ізраїль Ізраїль 3,233

Найбільші у світі імпортери зброї

[ред. | ред. код]

Нижче наведені оцінки зі Стокгольмського міжнародного інституту досліджень проблем миру.

Місце у
2012-2016 р.
Одержувач Імпорт зброї
1 Індія Індія 18,239
2 Саудівська Аравія Саудівська Аравія 11,689
3 ОАЕ ОАЕ 6,593
4 КНР КНР 6,381
5 Алжир Алжир 5,312
6 Туреччина Туреччина 4,721
7 Австралія Австралія 4,636
8 Ірак Ірак 4,598
9 Пакистан Пакистан 4,494
10 В'єтнам В'єтнам 4,273

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Лесин А. В., Щерба А. Н. Концепция ВПК в книге Н. С. Симонова «Военно-промышленный комплекс СССР в 1920-е — 1950-е годы: темпы экономического роста, структура, организация производства и управление» и других новейших трудах российских исследователей // КЛиО : Журнал для учёных / Санкт-Петербургский государственный технический университет. — СПб. : Изд-во СпбГТУ, 1998. — № 1. — С. 278.
  2. Викторов И. С., Алексеева Д. Г., Бут Н. Д. Объекты оборонного производства // Государственная собственность в Российской Федерации. — М. : ОЛМА-ПРЕСС, 2004. — С. 468. — 573 с. — 700 екз. — ISBN 5-224-04645-9.
  3. Russian defense industry production up 2,5 % in 1Q09 Сайт РИА Новости. Архів оригіналу за 11 червня 2009. Процитовано 31 травня 2017.

Література

[ред. | ред. код]
  • Большая советская энциклопедия (БСЭ), Третье издание, «Советская энциклопедия»1969—1978 в 30-ти томах;
  • Советская военная энциклопедия : [в 8 т.] / председ. Гл. ред. комиссии А. А. Гречко [т. 1, 8], Н. В. Огарков [т. 2–7]. — М. : Военное изд-во М-ва обороны СССР, 1976–1980. (рос.)
  • Военный энциклопедический словарь (ВЭС), М., Воениздат, 1984 г., 863 стр. с иллюстрациями (ил.), 30 листов (ил.);
  • «Военный энциклопедический словарь» (ВЭС), М., Воениздат, 2007 г.;
  • Григорьев М. Н., Е.Ю. Краснова; Маркетинг продукции военного назначения : учебник/ Издательство Инфо-да, - Спб., 2011. — С.435 — ISBN 978-5-94652-344-8
  • Постановление Правительства Российской Федерации от 7 апреля 2008 года № 252 «О перечне специальностей среднего профессионального образования для подготовки специалистов в сферах обороны, оборонного производства, внутренних дел, безопасности, ядерной энергетики, транспорта и связи, наукоемкого производства в федеральных государственных образовательных учреждениях среднего профессионального образования»

Посилання

[ред. | ред. код]
{{bottomLinkPreText}} {{bottomLinkText}}
Оборонне виробництво
Listen to this article

This browser is not supported by Wikiwand :(
Wikiwand requires a browser with modern capabilities in order to provide you with the best reading experience.
Please download and use one of the following browsers:

This article was just edited, click to reload
This article has been deleted on Wikipedia (Why?)

Back to homepage

Please click Add in the dialog above
Please click Allow in the top-left corner,
then click Install Now in the dialog
Please click Open in the download dialog,
then click Install
Please click the "Downloads" icon in the Safari toolbar, open the first download in the list,
then click Install
{{::$root.activation.text}}

Install Wikiwand

Install on Chrome Install on Firefox
Don't forget to rate us

Tell your friends about Wikiwand!

Gmail Facebook Twitter Link

Enjoying Wikiwand?

Tell your friends and spread the love:
Share on Gmail Share on Facebook Share on Twitter Share on Buffer

Our magic isn't perfect

You can help our automatic cover photo selection by reporting an unsuitable photo.

This photo is visually disturbing This photo is not a good choice

Thank you for helping!


Your input will affect cover photo selection, along with input from other users.

X

Get ready for Wikiwand 2.0 🎉! the new version arrives on September 1st! Don't want to wait?