Ця стаття є частиною Проєкту:Населені пункти України (рівень: невідомий)
	Мета проєкту — покращувати усі статті, присвячені населеним пунктам та адміністративно-територіальним одиницям України. Ви можете покращити цю статтю, відредагувавши її, а на сторінці проєкту вказано, чим ще можна допомогти. Учасники проєкту будуть вам вдячні.
???	Цю статтю ще ніхто не оцінив за шкалою оцінок статей Проєкту:Населені пункти України.
	Чим допомогти: Допоможіть у доповненні даних про населення населених пунктів України Доповнюйте статті інформацією про пам'ятки Оновлюйте дані у статтях Долучайтеся до поточних обговорень

В процесі дослідження історії війни за утвердження народовладдя і незалежність України-УНР-УСРР-УРСР 1917-23 рр. (громадянської війни), привернув увагу наведений факт, що до діяльності отамана Івана Чорноусова (особистість якого недавно популяризували на Україні через роман Василя Шкляра "Чорний Ворон") з історією Капустинець у розповідях жителів села. Імхо наведені факти у той чи інший спосіб варто висвітлити в статті:

"Уславлюється «батько» на прізвисько Чорний Ворон — це реальна особа (1920-і роки), присутня в архівних документах, — Чорновус, він же колишній штабс-капітан Черноусов, він же — колишній уенерівець, а тепер — холодноярський «герой». Весь роман він із товаришами — симпатягами з промовистими прізвиськами (наприклад, Вовкулака) та китайцем Ходею, який воює за тих, «хто дають кУсать», — грабує радянські магазини, заводи, громить повітові та окружні виконкоми, при цьому не забуваючи злягатися, — та вигадливо, просто-таки скажемо, художньо (недаремно вірші пише!) винищує меншовартісно-здегенерованих «жидюг» та «кацапидл»."

"Скажу абсолютно несподівану річ: мій дід, син сільського фельдшера у селі на Київщині, в дитинстві бачив Чорновуса. Надибавши на це прізвище, я відразу згадав його скупі оповідки! Чорновус заходив і в село Капустинці Яготинського району Київщини (тоді, здається, Пирятинського повіту Полтавщини). Гостював і в хаті батьків діда (мого прадіда, фельдшера Федора Пименовича, і досі пам'ятають дуже старі люди в Капустинцях та навколишніх селах).

Вимоги були простими й безідейними: обсушитись, їжа, самогон... Серед ночі стукав до селян і, власне кажучи, мало хто зважався не обслужити «дорогого гостя». Жаль, що діда вже немає дванадцять років на світі, я б розпитав у нього детальніше у «світлі» теми!.. Запам'ятав тільки одну історію. Як убили молоду красиву єврейку на краю села («на хуторі»), причому бандити ще й хвалилися «вмінням», як треба вбити, щоб лишилася посмішка на обличчі: це коли людина веселиться і не знає, що чекає її зараз. Її зарізали зі спини, і так «з посмішкою» вона і захолола.

Щось про національну ідею чорновусівців, на жаль, я не виніс із оповідей діда-очевидця."

• http://2000.net.ua/2000/svoboda-slova/rezonans/72245

Serge-kazak (обговорення) 17:39, 22 січня 2013 (UTC)Відповісти

Царство небесне, 284 імені загиблих - http://www.memory.gov.ua/data/upload/publication/main/ua/1090/19.pdf

Serge-kazak (обговорення) 23:19, 10 лютого 2013 (UTC)Відповісти