Носков Микола Михайлович
Народження	1 січня 1902(1902-01-01) м. Єгорьевськ, Рязанська губернія, Росія
Смерть	23 травня 1966(1966-05-23) (64 роки) м. Очер, зараз Пермський край, РФ
Країна	СРСР
Рід військ	стрілецькі війська
Роки служби	1943—1945
Звання	гвардії сержант
Командування	відділенням стрілецької роти 231-го гвардійського стрілецького полку 75-ї Бахмацької двічі Червонозоряної ордена Суворова гвардійської стрілецької дивізії
Війни / битви	Радянсько-німецька війна Битва на Курській дузі Чернігівсько-Прип'ятська операція Битва за Дніпро Битва за Київ (1943) Калинковицько-Мозирська операція Операція «Багратіон»
Нагороди	Медалі

Носков Микола Михайлович (01.01.1902 — 23.05.1966) — учасник Радянсько-німецької війни, командир відділення стрілецької роти 231-го гвардійського стрілецького полку 75-ї гвардійської стрілецької дивізії 30-го стрілецького корпусу 60-ї Армії Центрального фронту, Герой Радянського Союзу (17.10.1943), гвардії сержант^[1].

Народився 1 січня 1902 року в м. Єгорьевськ (Рязанська губернія). Жив у с. Очер (зараз м. Очер,Пермський край), працював майстром у ремісничому училищі.

До Червоної Армії призваний у 1943 році. Був командиром відділення і парторгом стрілецької роти 231-го гвардійського стрілецького полку 75-ї гвардійської стрілецької дивізії.

Особливо відзначився при форсуванні річки Дніпро північніше Києва восени 1943 року, у боях при захопленні та утриманні плацдарму на правому березі Дніпра в районі сіл Глібівка та Ясногородка (Вишгородський район Київської області). Командир 231-го гвардійського стрілецького полку гвардії підполковник Маковецький Ф. Є. в нагородному листі написав, що в боях на Київському напрямку Носков проявив себе сміливим, рішучим і відважним командиром. В запеклому бою при форсуванні Дніпра був на вирішальних ділянках і одним з перших переправився на правий берег. Аби зірвати відхід противника за старий Дніпро, Носков зайшов у тил німців і знищив 4 човни, чим сприяв оточенню і знищенню піхоти противника на острові між новим і старим Дніпром. Переслідуючи гітлерівців, розвідав піший брід, вивів до нього роту і знов одним з перших форсував русло старого Дніпра.

В боях за Дніпро Носков особисто знищив 47 солдатів і офіцерів противника і гранатами подавив 5 кулеметних точок. Особистим прикладом сміливості і хоробрості надихав особовий склад, сприяв розгрому противника і успішній переправі батальйону^[2].

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 17 жовтня 1943 року за мужність і героїзм проявлені при форсуванні Дніпра і утриманні плацдарму гвардії сержанту Носкову Миколі Михайловичу присвоєне звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі «Золота Зірка»^[3].

Після війни М. М. Носков демобілізувався, жив і працював у м. Очер. Помер 23 травня 1966 року.

• медаль «Золота Зірка» № 1566 Героя Радянського Союзу (17 жовтня 1943)
• Орден Леніна
• Орден Червоної Зірки
• Медалі

• В навчальному центрі Сухопутних військ Збройних сил України «Десна» встановлено бюст Героя.
• В м. Очер на будинку, де жив Герой, встановлено меморіальну дошку.

• Носков Микола Михайлович. // Сайт «Герои страны» (рос.).
• Носков Н. М. [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.] (рос.)

• Герои Советского Союза: Краткий биографический словарь / Пред. ред. коллегии И. Н. Шкадов. — М.: Воениздат, 1988. — Т. 2 /Любов — Ящук/. — 863 с. — 100 000 экз. — ISBN 5-203-00536-2 (рос.)
• Днепр — река героев. — 2-е изд., доп. — Киев: Изд. полит. лит Украины, 1988. — ISBN 5-319-00085-5 (рос.)