Норман Фінкельштейн
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
| Норман Фінкельштейн | |
|---|---|
 Фінкельштейн на доповіді в Університеті Суффолка, 2005 | |
| Народився | 8 грудня 1953[1][2] (70 років) Бруклін, Нью-Йорк, Нью-Йорк, США[3] |
| Місце проживання | Чикаго |
| Країна |  США |
| Національність | євреї[4] |
| Діяльність | політолог, історик, письменник, викладач університету, правозахисник, науково-педагогічний працівник |
| Alma mater | Принстонський університет Бінгемтонський університет Практична школа вищих досліджень Середня школа Джеймса Медісонаd |
| Галузь | Голокост[5], Ізраїльсько-Палестинський конфлікт |
| Заклад | Ратґерський університет Нью-Йоркський університет Гантерський коледж Бруклінський коледж Університет Де Поляd |
| Вчене звання | асоційований професор і екстраординарний професор |
| Науковий ступінь | доктор політичних наук[d][3] |
| Членство | Фі Бета Каппа |
| Особ. сторінка | normanfinkelstein.com |
 Норман Фінкельштейн у Вікісховищі | |
Но́рман Дж. Фі́нкельштейн (англ. Norman G. Finkelstein) (*8 грудня 1953, Нью-Йорк) — американський політолог і автор декількох праць з історії арабо-ізраїльського конфлікту. Найбільшої популярності в США та за кордоном він здобув, зокрема, завдяки своїй гостро критичній книзі «Індустрія Голокосту», яка була перекладена багатьма мовами світу.
Норман Фінкельштейн народився і виріс в Нью-Йорку, США в єврейській сім'ї біженців — жертв Голокосту з Польщі. Обидва його батьки були під час Другої світової війни в Варшавському гетто та нацистських таборах Майданек та Аушвіц.
Після закінчення школи він навчався в Бінґамтонському університеті (Binghamton University) Нью-Йорку — закінчив його в 1974 році. Своє навчання він продовжив у Франції, у Вищій Практичній Школі Парижу (École Pratique des Hautes Études). У 1980 році він отримав ступінь магістра в Принстонському Університеті. В цьому ж університеті він захистив свою докторську дисертацію з теорії сіонізму. Він викладав політологію в декількох університетах США, зокрема в Принстонському, Нью-Йоркському Університеті, Бруклінському коледжі. З 2003 по теперішній час доктор Фінкельштейн викладає в приватному католицькому Університеті Де Пол (DePaul University) в Чикаго.
Перше визнання Норман Фінкельштейн отримав під час викриття підробок і фальсифікацій в роботі іншого американського автора Джоан Пітерс. У своїй книзі «З незапам'ятних часів» вона, зокрема, стверджувала, що більшість арабів в Палестині поселилося тільки разом з появою єврейських поселенців, отже, таким чином, вигнані з своїх земель араби, на її думку, не були тубільним населенням Палестини.[6] Норман Фінкельштейн присвятив більшу частину своєї докторської дисертації та частину іншої книжки «Зображення і реальність арабо-ізраїльського конфлікту» розвінчанню цієї праці, яку він назвав підробкою. З висновком Фінкельштейна погодилися ще низка американських істориків, проте цікавим, на думку Фінкельштейна, була не критика, а відношення до книги в американській пресі. Протягом певного часу ця книжка отримувала одноголосно схвальні рецензії і критикам було тяжко навіть привернути увагу до фальсифікації даних та перекручування фактів, які викрив Фінкельштейн. З часом кількість критичних відгуків збільшилася, але помітними залишилися труднощі у викритті підробки і небажання багатьох критично сприймати роботу Пітерс.[7] Своєю участю в викритті фальсифікацій та принциповим ставленням до достовірності наукових досліджень Норман Фінкельштейн здобув певне визнання серед науковців США.
Окрему увагу також отримала критика доктора Фінкельштейна у співавторстві з істориком Беттіною Бірн книжки американського історика Даніеля Ґольдгаґена «Добровільні помічники Гітлера» (Hitler's Willing Executioners). У своєму науковому дослідженні Ґольдгаґен стверджував, що всі німці радо допомагали Гітлерові в здійсненні Голокосту і тому мусять всі нести колективну відповідальність за злочини нацистів. У своєму критичному аналізі історик і політолог уважно аналізували всі документи, на які спирався у своїх висновках Ґольдгаґен, і викрили численні фальсифікації та неправильне трактування подій. Норман Фінкельштейн уважно документував всі помилкові використання літератури та хибні висновки автора, а Беттіна Бірн показала на фактах з німецьких архівів, як автор книги помилково використовував джерела. Завдяки такій науковій критиці ця книга з світової сенсації в сфері дослідження Голокосту перетворилася на сумнівний та упереджений документ, до якого почали відноситись критично й інші науковці.[7]
Найвідомішою і справді сенсаційною стала книга Нормана Фінкельштейна «Індустрія Голокосту. Міркування про експлуатацію страждання євреїв» (The Holocaust Industry: Reflections on the Exploitation of Jewish Suffering). Вона викликала велику кількість схвальних коментарів, а також певну кількість критичних зауважень. Книга отримала значну кількість позитивних відгуків, зокрема від провідних істориків і дослідників Голокосту, від науковців як в США, так і в Ізраїлі та Європі. Деякі історики, і зокрема, представники єврейських організацій США, таких як Антидефамаційна ліга США, звинуватили Фінкельштейна у розпалюванні антисемітизму. Попри це, книга стала бестселером не тільки в США, але й по всьому світі — її перекладено декількома мовами. Основним аргументом автора, який отримував часом досить різну реакцію, стало твердження, що страждання єврейського народу під час Другої Світової Війни та Голокосту використовувалося декількома особами і деякими єврейськими організаціями задля власного збагачення і для виправдовування дій Ізраїлю на Близькому Сході. Завдяки цьому дослідженню Норман Фінкельштейн, як і його книга отримав всесвітнє визнання — його запрошували на лекції до багатьох університетів США і Європи, він з'являвся неодноразово в теле- і радіоефірі.[8]
На тему арабо-ізраїльського конфлікту Норман Фінкельштейн написав певну кількість статей і дві книги: «Зображення і реальність арабо-ізраїльського конфлікту» та «Повстання і крах Палестини. Персональні свідоцтва років інтифади». Він вважається одним з провідних спеціалістів з історії цього конфлікту, і як такого його часто запрошують на теле- і радіоефір експертом з цієї проблемі. В власній інтерпретації цього конфлікту Норман Фінкельштейн відрізняється своїм критичним поглядом на політику Ізраїлю і США в регіоні. У своїх творах він не тільки стверджує, що політикою Ізраїлю з самого початку було намагання витіснити арабів з Палестини, але також звинувачує його в військових злочинах проти мирного населення, політичних вбивствах, дискримінації за національною ознакою та запровадженні системи апартеїду. У своїх висновках він спирається на висновки правозахисних організацій. Його думку поділяють і інші спеціалісти, такі як Ноам Чомскі та колишній президент США Джиммі Картер. У своїх висновках він також критично відноситься до політики США в регіоні, звертаючи увагу на беззастережну американську підтримку дій Ізраїлю. У підтвердження своїх тезисів в іншій книзі «Більш як нахабство» Фінкельштейн також стверджує, що ізраїльське лобі США використовує звинувачення в антисемітизмі для залякування опонентів та критиків політики Ізраїлю.
Норман Фінкельштейн мав і має велику кількість критиків, як у США так і в інших країнах. Його звинувачували, зокрема, в антисемітизмі, антисіонізмі, запереченні Голокосту та атаках на тих, хто не поділяє його поглядів. Найбільшого розголосу набула критика його діяльності з боку таких організацій як Антидефамаційна ліга та деяких інших єврейських організацій США.[9] Сам Фінкельштейн стверджує, що звинувачення його, єврея в антисемітизмі сміховинні і спрямовані в першу чергу на залякування критиків і придушення свободи слова.
Найбільшого розголосу в академічних колах США набула скандальна історія суперечок і звинувачень один проти одного між Норманом Фінкельштейном та професором Гарвардського університету Аланом Дершовіцем. В декількох публікаціях, теле- і радіовиступах та в книзі «Більш як нахабство» Фінкельштейн піддає суворій критиці книгу Дершовіца «Справа підтримки Ізраїлю» (The Case for Israel), де він стверджує, що ця книга є збіркою фальсифікацій та вигадок.[10] Він також звинувачував Дершовіца в плагіаті, в тому що він нібито скопіював цілі частини книги з твору іншого автора — Джоан Пітерс, яку Фінкельштейн вже критикував раніше. Декілька інших авторів, проаналізувавши книгу Дершовіца, погодилися з Фінкельштейном, але спеціальна комісія, створена університетом Гарварду, не знайшла ніяких порушень. Суперечки з Дершовіцом з академічної площини перейшли на особисті відносини, коли Дершовіц поширював твердження інших, що мати Фінкельштейна вижила в концтаборі ніби тільки тому, що співпрацювала з нацистами. Такі персональні випади засуджувалися багатьма і ворожнеча між науковцями досягла рівня, коли вони перестали спілкуватися між собою і лише продовжують критику опонента в публікаціях і ЗМІ.
Гостро критичне ставлення Фінкельштейна з низки питань зовнішньої політики США і його принципова позиція щодо питання пам'яті Голокосту зажили йому певної популярності серед аудиторії США ліберального та лівого спрямування, та суворої критики з боку правих сил і єврейських організацій США.
- 1984: Критика «З незапам'ятних часів» Norman Finkelstein on From Time Immemorial
- 1995; 2001; 2003: «Зображення і реальність арабо-ізраїльського конфлікту». Image and Reality of the Israel-Palestine Conflict
- 1996: «Повстання і крах Палестини. Персональні свідоцтва років інтифади». The Rise and Fall of Palestine: A Personal Account of the Intifada Years
- 1998: «Судилище нації: Тезиси Ґольдгаґена та історична правда». A Nation on Trial: The Goldhagen Thesis and Historical Truth
- 2000; 2001; 2003: «Індустрія Голокосту. Міркування про експлуатацію страждання євреїв». The Holocaust Industry: Reflections on the Exploitation of Jewish Suffering
- 2005: «Більш як нахабство: Зловживання антисемітизмом і перекручування історії». Beyond Chutzpah: On the Misuse of Anti-Semitism and the Abuse of History
- ↑ SNAC — 2010.
- ↑ Babelio — 2007.
- ↑ а б https://www.cilecenter.org/about-us/our-team/dr-norman-finkelstein
- ↑ https://www.opendemocracy.net/en/opendemocracyuk/american-jewish-scholar-behind-labour-s-antisemitism-scanda/
- ↑ https://www.versobooks.com/products/1706-the-holocaust-industry
- ↑ Критичне книжне рев’ю. Нью-Йорк. Архів оригіналу за 10 жовтня 2009. Процитовано 14 лютого 2007.
- ↑ а б Норман Фінкельштейн. Офіційний сайт. Архів оригіналу за 15 листопада 2006. Процитовано 14 лютого 2007.
- ↑ Норман Фінкельштейн. Індустрія Голокосту. Архів оригіналу за 2 березня 2010. Процитовано 15 лютого 2007.
- ↑ Norman Finkelstein: An Obsessive Anti-Zionist Shows his Stripes. Архів оригіналу за 15 грудня 2011. Процитовано 18 лютого 2007.
- ↑ Scholar Norman Finkelstein Calls Professor Alan Dershowitz's New Book On Israel a "Hoax". Архів оригіналу за 23 грудня 2004. Процитовано 24 квітня 2019.
- http://www.normanfinkelstein.com [Архівовано 24 лютого 2008 у Wayback Machine.] Норман Фінкельштейн. Офіційний сайт. (англ.)
- Норман Финкельштейн. Индустрия холокоста (рос.)
 | Ця стаття належить до добрих статей української Вікіпедії. |
Twitter (англ.) | |
| Аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво | |
| Про аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво | |
| Генеалогія та некрополістика | |
| Література та бібліографія | |
| Тематичні сайти | |
| Довідкові видання | |
| Нормативний контроль | BIBSYS: 90877674 · BLBNB: 000216139 · BNE: XX1603119 · BNF: 133325415 · CiNii: DA10495227 · CONOR.SI: 130775907 · CONOR.SR: 2636135 · CUT: 30957 · DBC: 87097968306310 · EGAXA: vtls001183569 · FAST: 204699 · Freebase: /m/018_3q · GND: 121137996 · ICCU: LO1V306630 · ISNI: 0000000081606442 · J9U: 987007261279905171 · KRNLK: KAC201231625 · LCCN: n86016924 · LIH: LNB:xQX;=B3 · LNL: 66714 · MAK: 9810630239705606 · NCF: ncf11334514 · NDL: 00978386 · NKC: mzk2006331610 · NLA: 1603214 · NLG: 200843 · NLP: a0000001238013 · NSK: 000262139 · NTA: 115242090 · NUKAT: n01012186 · PTBNP: 1049547 · PUSC: 27854 · RERO: 02-A003243814 · SHARE: 483627 · SUDOC: 035730390 · UPSA: 358338, 1395030, 1349702 · VIAF: 84661829 |
Text is available under the CC BY-SA 4.0 license; additional terms may apply.
Images, videos and audio are available under their respective licenses.
