Нерозлучник рожевощокий
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
| Нерозлучник рожевощокий | ||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 Нерозлучник рожевощокий
| ||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||
| Agapornis roseicollis (Vieillot, 1818) | ||||||||||||||||||
 Мапа поширення виду | ||||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||||
|
Нерозлучник рожевощокий[2] (Agapornis roseicollis) — вид папуг. Рожевощокого нерозлучника у 1818 році вперше описав Луї Жан П'єр В'єйо.
Мешкає у країнах південної Африки, в основному, у Південній Анголі. Тримаються ці папуги невеликими зграями, до 20 особин. Для житла вибирають рівнини, невеликі височини біля водоймищ, савани.
Нерозлучник рожевощокий — маленький папуга міцної статури. У його оперенні присутні безліч різних яскравих кольорів. Основний із них — трав'янисто-зелений. Шия, верх крил, частина спинки і тім'я розбавлені яскраво-зеленим пір'ям. Короткий гострий хвіст і низ спини рясніють блакитним і синім. Животик і грудка птаха ніжного світло-зеленого кольору. Передня частина голови (маска) персикового кольору, горло і шия трохи світліші. Невеликий дзьоб забарвлений у світлий колір, до кінчика стає темнішим, трохи жовтуватим. Райдужка очей темно-коричнева. Ноги сірі, часто із зеленуватим відтінком.
Довжина тіла дорослого папуги 17 см. Хвіст у нього порівняно короткий — 5 см. Вага не перевищує 60 грамів.
За розміром самець і самиця практично однакові. Єдине, що їх відрізняє одне від одного — яскравість оперення. У самки воно трохи світліше. Молоді представники виду також забарвленні не надто яскраво.
Рожевощокі нерозлучники — дуже активні птиці. Вдень вони галасливими зграями перелітають з дерева на дерево, гучними голосами порушуючи спокій природи. Швидкість польоту може досягати 60 км/год. Також ці птахи відмінно пересуваються по вертикальній поверхні — вони спритно чіпляються кігтиками і дзьобом, при цьому махаючи крилами.
Живиться рожевощокий нерозлучник ягодами, фруктами, насінням чагарників і соняшнику, горіхами, зерном. На жирування птахи збираються у великі групи, не менше 100 особин. Дуже часто вони знищують посіви на полях, завдаючи людям чималої шкоди.
Рожевощокий нерозлучник влаштовує гнізда в ущелинах скель, дуплах, покинутих гніздах інших птахів. У будівництві житла бере участь тільки самиця. Для цього вона приносить під пір'ям листя, гілочки і травинки. З цих матеріалів вона в'є кулясте гніздо. Самець в будівництві участі не бере. Весь цей час він займається здобування їжі та охороною самиці.
Статеве дозрівання цих папуг настає до десяти місяців життя. В одній кладці у самиці буває від чотирьох до шести білих яєць. Висиджує вона їх близько трьох тижнів. Пташенята з'являються сліпими, з рідкісним м'яким пушком. За 40 днів вони вкриваються оперенням і готуються покинути гніздо. Після цього їх ще пару тижнів годує самець.
Найрозповсюдженіший із даного роду вид у любителів утримання папуг в клітці. Зазвичай їх, як і всіх нерозлучників, утримують парами, але якщо утримувати по одному, то рожевощокі нерозлучники швидко стають ручними і можуть навчитися говорити кілька слів. Тривалий час нерозлучників вважали нездатними до навчання, але в останні роки все частіше з'являються повідомлення про нерозлучників, що навчилися розмовляти.
За всю історію існування виду штучно було виведено близько 60 форм різних кольорів. Найпопулярнішими серед них можна назвати білого, строкатого, фіолетового, оливкового і кремового рожевощокого нерозлучника. Крім відмінностей у забарвленні, вони абсолютно однакові.
-
-
Пара нерозлучників із Намібії -
Зелений і жовтий підвиди нерозлучників -
-
Статевозрілий самець
_composite.jpg){kind=small}
- Гринёв В. А. Попугаи: Справочное пособие. — М.: Лесная промышленность, 1991. — 334 с. — ISBN 5-7120-0296-5
- Иерусалимский И. Попугаи и певчие птицы: виды, содержание, обучение. — Ростов-на-Дону: Владис, 2001. — 320 с. — ISBN 5-94194-073-4
- Остапенко В. А. Птицы в вашем доме: Справочное пособие. — М.: Арнадия, 1996. — ISBN 5-88666-011-9
- Энциклопедия декоративных и экзотических птиц/ Авт-сост. А. П. Умельцев. — М.: Локид-Пресс, 2002. — 368 с. — ISBN 5-320-00436-2
- ↑ BirdLife International (2012). Agapornis roseicollis: інформація на сайті МСОП (версія 2013.2) (англ.) 26 листопада 2013
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
|
Це незавершена стаття про папуг. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Text is available under the CC BY-SA 4.0 license; additional terms may apply.
Images, videos and audio are available under their respective licenses.
