For faster navigation, this Iframe is preloading the Wikiwand page for Неоколоніалізм.

Неоколоніалізм

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Неоколоніалізмколоніальна політика імперіалістичних держав, що є сукупністю старих та нових політичних методів, які застосовуються з метою утримати держави — колонії та напівколонії,— що звільнилися, як об'єкти економічної експлуатації та політичного тиску.

Неоколоніалізм — це система нерівноправних економічних та політичних стосунків, що нав'язується державами — колишніми метрополіями колоніальним у минулому, а нині суверенним державам, спрямована на збереження імперіалістичної експлуатації і залежності народів цих країн.

Неоколоніалізм виник після другої світової війни, коли, внаслідок національно-визвольної боротьби народів, пряме колоніальне панування стало неможливим.

Неоколоніалізм Російської Федерації

[ред. | ред. код]

Росія, як колишня метрополія, намагається встановити нову форму контролю над колишніми колоніями — «радянськими республіками у складі СРСР». Для цього вона використовує різні економічні механізми експансії, втручання, впливу, щоб сформувати відповідну керовану еліту в суспільствах цих країн [1].

2006 року директор Інституту трансформації суспільства (Київ) професор О. Соскін зазначав, що Росія намагається реанімуватись, як наднаціональна імперія, і по відношенню до Білорусі й України проводить політику неоколоніалізму, тобто фінансово-економічної й енергетичної окупації. Найбільш очевидним це є на прикладі газового і нафтового секторів економіки. Росія намагається привласнити собі, скупивши за безцінь, білоруські й українські газопроводи, щоб диктувати свою волю і привласнювати монопольний прибуток. У Білорусі та України стратегічні цілі в сфері протидії політиці неоколоніалізму Росії збігаються.

2008 року Росія розпочала війну проти Грузії.

2014 року Російська Федерація перейшла до прямого військового втручання у внутрішні справи України.

Один із сучасних російських ідеологів О. Дугін, в навчальному посібнику, надрукованому відповідно до рішення кафедри Соціології міжнародних відносин соціологічного факультету Московського державного університету, формулює завдання

«інтегрувати до єдиного стратегічного простору Росію, Україну та Білорусь» [2].

А для перетворення Росії «у глобальну світову силу» інтеграція України вказується як «необхідна умова». У книзі ж «Основи геополітики» більш відверто формулюються принципи російського неоколоніалізму:

«Існування України у нинішніх кордонах та із її нинішнім статусом „суверенної держави“ тотожне нанесенню жахливого удару по геополітичній безпеці Росії…», а також формулюється висновок, що «Подальше існування унітарної України неприпустиме»[3].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Путін встановив особистий контроль над керівництвом України, - Олег Соскін.— OSP-UA.info, 10 січня 2014
  2. Александр Дугин. Геополитика. Учебное пособие для вузов. — М.: Академический проект, 2011
  3. Дугин А. Основы геополитики. — М.: АРКТОГЕЯ-центр, 2000. — 928 с.

Див. також

[ред. | ред. код]

Література

[ред. | ред. код]
  • Н.П. Драчева (ред.). Неоколониализм против прав человека. — Москва: Международные отношения, 1982. — 192 с.(рос.)
  • В. Ю. Константинов, О. І. Ступницький. Неоколоніалізм // Українська дипломатична енциклопедія: У 2-х т./Редкол.:Л. В. Губерський (голова) та ін. — К.:Знання України, 2004 — Т.2 — 812с. ISBN 966-316-045-4
  • В. Константинов. Неоколоніалізм // Політична енциклопедія. Редкол.: Ю. Левенець (голова), Ю. Шаповал (заст. голови) та ін. — К.: Парламентське видавництво, 2011. — с.497 ISBN 978-966-611-818-2
  • Г. Мюрдаль. Современные проблемы «третьего мира» / сокр. пер. с англ. — Москва: Прогресс, 1972. — 767 с.(рос.)
  • А.Ф. Фудин (отв. ред.). Неоколониализм и продовольственная проблема в развивающихся странах. — Москва: Университет дружбы народов, 1984. — 86 с.(рос.)
  • Н.М. Хрящева. Новая стратегия неоколониализма. — Москва: Международные отношения, 1976. — 191 с.(рос.)
  • Marissa Jackson, "Neo-Colonialism, Same Old Racism: A Critical Analysis of the United States' Shift toward Colorblindness as a Tool for the Protection of the American Colonial Empire and White Supremacy", in Berkeley Journal of African-American Law & Policy, Vol. 11, Issue 1 (January 2009), pp. 156–192.
  • Kwame Nkrumah, Neo-Colonialism, the Last Stage of imperialism, London: Thomas Nelson & Sons, 1965. 200 p.(англ.)
  • William J. Pomeroy, American Neocolonialism, Its Emergence in the Philippines and Asia, International Publishers, 1970, 255 p. (англ.)
  • Jean-Paul Sartre, Colonialism and Neocolonialism, London, UK: Routledge, 2001, 114 p.(англ.)
  • Henry Winston, New Colonialism U.S. Style, New York: New Outlook, 1965, 17 p. (англ.)

Посилання

[ред. | ред. код]


{{bottomLinkPreText}} {{bottomLinkText}}
Неоколоніалізм
Listen to this article

This browser is not supported by Wikiwand :(
Wikiwand requires a browser with modern capabilities in order to provide you with the best reading experience.
Please download and use one of the following browsers:

This article was just edited, click to reload
This article has been deleted on Wikipedia (Why?)

Back to homepage

Please click Add in the dialog above
Please click Allow in the top-left corner,
then click Install Now in the dialog
Please click Open in the download dialog,
then click Install
Please click the "Downloads" icon in the Safari toolbar, open the first download in the list,
then click Install
{{::$root.activation.text}}

Install Wikiwand

Install on Chrome Install on Firefox
Don't forget to rate us

Tell your friends about Wikiwand!

Gmail Facebook Twitter Link

Enjoying Wikiwand?

Tell your friends and spread the love:
Share on Gmail Share on Facebook Share on Twitter Share on Buffer

Our magic isn't perfect

You can help our automatic cover photo selection by reporting an unsuitable photo.

This photo is visually disturbing This photo is not a good choice

Thank you for helping!


Your input will affect cover photo selection, along with input from other users.

X

Get ready for Wikiwand 2.0 🎉! the new version arrives on September 1st! Don't want to wait?