Ненуклеозидні інгібітори зворотної транскриптази
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Ненуклеозидні інгібітори зворотної транскриптази — це група антиретровірусних препаратів, що не мають структурної подібності із нуклеотидними основами, які входять до складу ДНК або РНК, та блокують активний центр ферменту вірусу ВІЛ-1 зворотню транскриптазу неконкурентним шляхом, блокують активність ДНК- та РНК-залежних полімераз вірусу ВІЛ-1, не інгібують α-, β- та γ-ДНК-полімерази організму людини. Ненуклеозидні інгібітори зворотної транскриптази діють на ранніх стадіях розвитку ВІЛ-інфекції, тому ефективно діють у клітинах, що були інфіковані недавно. Препарати групи активні виключно до вірусу імунодефіциту людини І типу. До ненуклеозидних інгібіторів зворотної транскриптази відносяться невірапін, ефавіренз, делавірдин, етравірин, рілпівірин.
Ненуклеозидні інгібітори зворотної транскриптази після перорального прийому проникають в уражені клітини та неконкурентно блокують активний центр ферменту вірусу ВІЛ-1 зворотної транскриптази та блокування активності ДНК-полімерази шляхом руйнування каталітичної частини ферменту. Препарати групи активні виключно до вірусу імунодефіциту людини І типу та неактивні до вірусу ВІЛ-2 і α-, β- та γ-ДНК-полімерази людини. Ненуклеозидні інгібітори зворотної транскриптази інгібують ранні стадії життєвого циклу вірусу ВІЛ, тому особливо ефективні у гострій стадії захворювання.
Більшість ненуклеозидних інгібіторів зворотної транскриптази добре, але повільно всмоктуються в шлунку, з досягненням максимальної концентрації в крові протягом близько 4 годин. Препарати групи добре розподіляються в тканинах та рідинах організму, більшість препаратів добре проникають через гематоенцефалічний бар'єр, плацентарний бар'єр та виділяються в грудне молоко. Метаболізуються ненуклеозидні інгібітори зворотної транскриптази в печінці з утворенням неактивних метаболітів. Виводяться з організму препарати групи переважно нирками, частково виводяться з калом. Період напіввиведення препаратів групи може змінюватися від 5,8 годин (делавірдин) до 52—76 годин (ефавіренз), у більшості препаратів немає даних про зміну цього часу при печінковій та нирковій недостатності.
Ненуклеозидні інгібітори зворотної транскриптази застосовують для лікування ВІЛ-інфекції, що спричинює ВІЛ виключно І типу. Препарати групи застосовують у вагітних для профілактики вертикальної передачі ВІЛ дитині та використовують для запобігання професійного зараження медичними працівниками під час аварійних ситуацій.
При застосуванні ненуклеозидних інгібіторів зворотної транскриптази найчастіше спостерігають:
- Алергічні реакції — висипання на шкірі, свербіж шкіри, кропив'янка, гарячка, синдром Стівенса-Джонсона, синдром Лаєлла, може зрідка спостерігатись анафілактичний шок.
- З боку органів травлення можливі нудоти, блювання, діареї, зниження апетиту, болю в животі, гепатит, жовтяниця; підвищення активності амінотрансфераз та гаммаглютамілтранспептидази (ГГТП), підвищення рівня білірубіну в крові; може спостерігатися печінкова недостатність (у тому числі фульмінантний гепатит).
- З боку нервової системи(найчастіше при застосуванні ефавірензу) можуть спостерігатися головний біль, сонливість, підвищена втомлюваність, парестезії, периферичні нейропатії, патологічні сновидіння, запаморочення, порушення мислення, депресія, тривога, галюцинації, суїцидальне мислення та спроби самогубства.
- Можуть спостерігатись також остеонекроз, міалгії, артралгії, ліподистрофія, лактатацидоз, цукровий діабет.
Під час проведення комбінованої антиретровірусної терапії із застосуванням ненуклеозидних інгібіторів зворотної транскриптази у хворих зростає ймовірність лактатацидозу та гепатонекрозу. При проведенні ВААРТ у хворих зростає ймовірність розвитку серцево-судинних ускладнень, гіперглікемії та гіперлактемії. Під час проведення ВААРТ зростає ймовірність синдрому відновлення імунної системи із загостренням латентних інфекцій.
Абсолютним протипоказанням до застосування препарату з групи ненуклеозидних інгібіторів зворотної транскриптази є гіперчутливість до препарату цієї групи. Відносними протипоказаннями до застосування препаратів групи є ниркова та печінкова недостатність, годування грудьми, захворювання нервової системи. Препарати групи (крім невірапіну) з обережністю застосовуються при вагітності. Ненуклеозидні інгібітори зворотної транскриптазм .не застосовуються разом із астемізолом, цизапридом, терфенадином, мідазоламом, пімозидом, бепридилом, рифапентином, алкалоїдами ріжків та препаратами звіробою.
Text is available under the CC BY-SA 4.0 license; additional terms may apply.
Images, videos and audio are available under their respective licenses.
