Неллі Мелба
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
 | |
 | |
| Громадянство | Австралія |
|---|---|
| Ім'я при народженні | англ. Helen Porter Mitchell |
| Псевдонім | Nellie Melba |
| Дата народження | 19 травня 1861[1][2][…] |
| Місце народження | Мельбурн[4] і Richmond[d][5] |
| Дата смерті | 23 лютого 1931[1][5][…] (69 років) |
| Місце смерті | Сідней[7][5] |
| Рід смерті | природна смертьd |
| Причина смерті | сепсис |
| Батько | David Mitchelld |
| Мати | Isabella Ann Dowd[8] |
| У шлюбі з | Charles Nesbitt Frederick Armstrongd |
| Дитина | George Nesbitt Armstrongd[8] |
| Рід діяльності | оперна співачка, автобіографка |
| Заклад освіти | Presbyterian Ladies' Colleged і Westonbirt Schoold |
| Навчався у | Матільда Маркезі де Кастронеd[9] |
| Префікс титула | Дама |
| Тип голосу | light sopranod[4] |
| Грає на | вокал[d] |
| Жанр | опера |
| Отримані відзнаки |
 Victorian Honour Roll of Womend |
| Зображений на | Madame Melbad |
| Роботи в колекції | Тейт |
| Статус авторського права як автора | термін дії авторських прав закінчивсяd |
 Неллі Мелба у Вікісховищі | |
Неллі Мелба (англ. Dame Nellie Melba, справжнє ім'я — Гелен Портер Армстронг, англ. Porter Armstrong; до шлюбу Мітчелл, англ. Mitchell); 19 травня 1861, Бернлі, побл. Мельбурна — 23 лютого 1931, Сідней) — австралійська оперна співачка (колоратурне сопрано), подруга Гертруди Денман Баронесси Денман.
За походженням шотландка; сценічне ім'я Мелба взяла у пам'ять про Мельбурн. Систематичної вокальної освіти не отримала. З дитинства брала участь у концертах.
1885 року виконала у Сіднеї сольну партію в ораторії «Месія» Георга Генделя. У 1887 році успішно дебютувала у партії Джильди у Брюсселі (театр «Де ла Монне»). Виступала у найбільших оперних театрах Європи, Америки, Австралії, у тому числі у «Гранд-Опера» (1889; тут підготувала партії Маргарити у «Фаусті» і Джульєтти у «Ромео і Джульєта» під керівництвом Шарля Гуно), «Ла Скала» (1893), «Метрополітен-опера» (1893). 1891 року співала на сцені Маріїнського театру (Петербург). 1926 року залишила сцену. Тоді ж повернулася до Австралії, де була обрана президентом Мельбурнської консерваторії.
Виключно рівний голос Мелби відрізнявся чистотою звучання, сріблястим тембром. При розвиненому верхньому регістрі (до 3-ї октави) Мелба володіла віртуозною колоратурною майстерністю (Лючія, Розіна, Лакме та інші). Необмежені співочі можливості та драматична обдарованість дозволяли співачці звертатися до різних партій (Ельза — «Лоенгрін», Мімі; Недда — «Паяци»).
Французький кулінар Огюст Ескофьє винайшов для співачки, яка побоювалась за своє горло і боялась їсти морозиво, десерт під назвою «Персик Мельба»: половинка персика плюс ванільне морозиво і соус Мельба, зроблений з підсолодженої свіжої малини. Грінки Мельба (хрусткі, тонка скибочка хліба) також названі Еськофьє на її честь.
Зображена на банкноті в 100 австралійських доларів.
- Melodies and memories, L., 1925.
- ↑ а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ Encyclopædia Britannica
- ↑ SNAC — 2010.
- ↑ а б Г. Риман Армстронг // Музыкальный словарь: Перевод с 5-го немецкого издания / под ред. Ю. Д. Энгель — Москва: Музыкальное издательство П. И. Юргенсона, 1901. — Т. 1. — С. 53.
- ↑ а б в Archivio Storico Ricordi — 1808.
- ↑ A Historical Dictionary of British Women — 2 — Routledge, 2003. — С. 314. — ISBN 978-1-85743-228-2
- ↑ Deutsche Nationalbibliothek Record #11873282X // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ а б Lundy D. R. The Peerage
- ↑ Grove Music Online — OUP. — doi:10.1093/GMO/9781561592630.ARTICLE.17730
- Murphy A. G., Melba; a biography, L., 1909;
- Wechsberg J., Red plush and black velvet: The story of dame Nellie Melba and her times, L., (1961);
- Hetherington J., Melba. A biography, L., 1967.
Text is available under the CC BY-SA 4.0 license; additional terms may apply.
Images, videos and audio are available under their respective licenses.
