Неаполітанська сміттєва криза — ситуація зі сміттям з 2007 року по теперішній час на півдні Італії та, зокрема, в Неаполі, викликана гострим суспільно-політичним протистоянням, соціальними проблемами та відсутністю політичної волі щодо вирішення проблем зі зберіганням та переробкою сміття.

Аналітики пов'язують проблему з діяльністю неаполітанської «сміттєвої мафії», яка заробляє на нелегальній утилізації відходів і зацікавлена в тому, щоб «сміттєва проблема» не вирішувалася^[1].

У 2008 році прем'єр-міністр Італії Сільвіо Берлусконі обіцяв розібратися з проблемою сміття, але до сих пір істотних змін не відбулося. Загострення ситуації настало в листопаді минулого^{[якого?]} року, коли під тиском громадськості були закриті звалища, але нових місць для складування, знищення або переробки відходів влада міста не надали.

Восени 2007 року уряд країни вжив спроб вивезення сміття з Неаполя на острів Сардинію, але наразився на масові протести місцевого населення та екологів, які виступили проти перетворення острова в нове звалище.

Також була домовленість з Німеччиною, яка погодилася переробити італійське сміття на своїх сміттєпереробних заводах. Проте, пізніше з'ясувалося, що частина відходів з області Кампанія радіоактивні^[2], а тому потребують особливих технологій переробки.

• Сміттєва криза у Львові
• Сміттєва криза в Російській Федерації (2018-2019)

• Філіп Цан, Аніта Грабська (2010.11.13). Італія: нові гори сміття. dw.com.

Це незавершена стаття з екології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.