For faster navigation, this Iframe is preloading the Wikiwand page for Наукова дисципліна.

Наукова дисципліна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Наукова дисципліна
Зображення
Описано за адресою wissenschaft-im-dialog.de/projekte/wieso/artikel/beitrag/was-macht-ein-fach-zu-einer-wissenschaftlichen-disziplin-welches-sind-die-kriterien/(нім.)
Протилежне розділ псевдонаукиd

Наукова дисципліна — самостійна галузь наукових знань або логіко-змістовна система наукових понять. Це більш вузьке поняття ніж академічна дисципліна, що включає також галузі знання, які не є строго науковими (філософія[1], мистецтво[2], теологія[3] тощо).

Наукову дисципліну визначає логічна система наукового знання, методів і засобів пізнання, які постійно розвиваються. Для неї є характериним розвиток понятійного апарату, посилення спеціалізації понять і мови науки, збільшення інформаційного поля наукових понять, поглиблення їх змісту та звуження їх обсягу. Конкретна наука відзначається системністю знань, без якої немає істини, має цілісністнь і відкритість змісту, що дає змогу розширювати її новими науковими фактами, законами, теоріями та ін.

Свої об'єкти вивчення наукова дисципліна розгладає з відповідного кута зору або аспекта. Так фізика моделює (описує) фізичний аспект досліджуваного об'єкта, хімія — хімічний, техніка — технічний і технологічний та ін., що по суті є відображенням аспектного принципу в науці.

Історія розвитку

[ред. | ред. код]

З нерозчленованого знання, що панувало в Архаїчній Греції, почали формуватися (математика, астрономія і медицина), потім первісна філософія (термін «філософія» вперше вживається Піфагором, а у вигляді окремої науки її вперше виділив Платон). Починає відбуватися процес «диференціації науки», що відповідав потребам стародавнього землеробства, навігації та будівництва. Наприклад, математика ще в IV ст. до н. е. поділяється на арифметику, геометрію й алгебру. Пізнавальна, пояснювальна і прогнозуюча функції науки стимулювала її розвиток, а її внутрішні й зовнішні суперечності вимагали подальшої диференціації. Образ науки, як сукупність наукових дисциплін, остаточно сформувався в середні віки.

В епоху Відродження) розвиток природознавства і зростаючі потреби техніки і промисловості привели до односторонньої диференціації науки, що було характерним до кінця першої половини XIX ст. Почала збільшувати кількість фундаментальних, а згодом прикладних і технічних наук (тепер нараховують більш ніж дві тисячі наукових дисциплін).

Диференціація науки дозволяє зводити складні явища до простих (принцип редукціонізму), розчленовувати досліджуваний об'єкт на частини (елементи) і вивчати певні його властивості або аспекти (сторони, рівні) методом наукового аналізу (елементаризько-аналітичний підхід). Це сприяло відкриттю і пізнанню значної кількості законів у різних галузях знань та їх практичному використанню. Проте у кінці XVIII ст. виникла альтернативна (протилежна) тенденція — процес інтеграції наукових дисциплін. Дослідження об'єктів (явищ, процесів) і світу з точки зору певних наукових дисциплін почало доповнюватися або замінюватися багатоаспектним, багатостороннім та інваріантним. Процес інтеграції наук на перший план висунув сам об'єкт дослідження, що розглядається з погляду різних наукових знань як субстрат (носій) усіх притаманних йому властивостей, функцій, форм руху і характеристик розвитку.

Наукові і навчальні дисципліни

[ред. | ред. код]

Навчальна дисципліна відображає за змістом лише ті наукові знання і способи діяльності, що відповідають ієрархії цілей навчання і доступні для засвоєння учнями на певному ступені навчання саме через те, що він є педагогічною моделлю відповідної наукової дисципліни.

Див. також

[ред. | ред. код]

Джерела

[ред. | ред. код]
  1. Бузунов Р. А. Модульне і традиційне навчання: динаміка розвитку[недоступне посилання з липня 2019] — Юридична психологія та педагогіка // 2011 № 1(9)
  1. Філософія «академічна» та «неакадемічна». Критика «професорської філософії». politosophia.org. Процитовано 20 квітня 2019.
  2. «Відділ академічних дисциплін кафедри забезпечує підготовку студентів напрямів «Дизайн» та «Декоративно-прикладне мистецтво» з таких професійно-орієнтованих дисциплін: рисунок, живопис, скульптура, пластична анатомія, перспектива.» [1]
  3. В Україні богослов'я визнали науковою дисципліною // Релігійно-інформаційна служба України, 18.05.2010.
{{bottomLinkPreText}} {{bottomLinkText}}
Наукова дисципліна
Listen to this article

This browser is not supported by Wikiwand :(
Wikiwand requires a browser with modern capabilities in order to provide you with the best reading experience.
Please download and use one of the following browsers:

This article was just edited, click to reload
This article has been deleted on Wikipedia (Why?)

Back to homepage

Please click Add in the dialog above
Please click Allow in the top-left corner,
then click Install Now in the dialog
Please click Open in the download dialog,
then click Install
Please click the "Downloads" icon in the Safari toolbar, open the first download in the list,
then click Install
{{::$root.activation.text}}

Install Wikiwand

Install on Chrome Install on Firefox
Don't forget to rate us

Tell your friends about Wikiwand!

Gmail Facebook Twitter Link

Enjoying Wikiwand?

Tell your friends and spread the love:
Share on Gmail Share on Facebook Share on Twitter Share on Buffer

Our magic isn't perfect

You can help our automatic cover photo selection by reporting an unsuitable photo.

This photo is visually disturbing This photo is not a good choice

Thank you for helping!


Your input will affect cover photo selection, along with input from other users.

X

Get ready for Wikiwand 2.0 🎉! the new version arrives on September 1st! Don't want to wait?